Валдір Еспіноза

Валдір Еспіноза (порт. Valdir Espinosa; 17 жовтня 1947, Порту-Алегрі — 27 лютого 2020, Ріо-де-Жанейро) — бразильський футбольний тренер.

Валдір Еспіноза
Особисті дані
Повне ім'я	Валдір Атауальпа Рамірес Еспіноза
Народження	17 жовтня 1947(1947-10-17)
	Порту-Алегрі, Бразилія
Смерть	27 лютого 2020(2020-02-27) (72 роки)
	Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Громадянство	Бразилія
Позиція	захисник
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1979 «Еспортіво» 1980 «Сеара» 1981 «Лондрина» 1980–1984 «Греміо» 1984–1985 «Аль-Хіляль» 1986 «Греміо» 1987–1988 «Серро Портеньйо» 1989 «Ботафогу» 1989–1990 «Фламенго» 1990–1991 «Ботафогу» 1992–1994 «Серро Портеньйо» 1994 «Атлетіко Мінейру» 1995 «Палмейрас» 1996 «Португеза Деспортос» 1996 «Корінтіанс» 1997 «Флуміненсе» 1997 «Верді Кавасакі» 1998 «Корітіба» 1998–1999 «Ботафогу» 2000–2001 «Флуміненсе» 2001 «Віторія» (Салвадор) 2002 «Атлетіку Паранаенсе» 2004 «Флуміненсе» 2005 «Бразильєнсе» 2005 «Сеара» 2005 «Форталеза» 2006 «Фламенго» 2006 «Санта-Круж» 2007 «Серро Портеньйо» 2007 «Васко да Гама» 2008 «Португеза Деспортос» 2011 «Дукі-ді-Кашіас» 2016 «Метрополітано» 2016–2017 «Греміо» (техн. коорд.)
** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру 1979 року, очоливши тренерський штаб клубу «Еспортіво» (Бенту-Гонсалвіс), після чого працював з командами «Сеара» та «Лондрина».

1980 року став головним тренером команди «Греміо», тренував команду з Порту-Алегрі чотири роки, і виграв з клубом Кубок Лібертадорес і Міжконтинентальний кубок у 1983 році, після чого тренував саудівський «Аль-Хіляль», ставши з ним чемпіоном країни, а повернувшись в «Греміо» виграв з ним ще Лігу Гаушу.

1987 року прийняв пропозицію попрацювати у парагвайському клубі «Серро Портеньйо». Загалом за свою кар'єру Еспіноза тричі очолював цю команду з Асунсьйона, тренуючи її у 1987—1988, 1992—1994 та 2007 роках, двічі приводячи клуб до чемпіонства у Парагваї (у 1987 і 1994 роках).

Після цього Еспіноза працював помічником Ренато Гаушо у «Васко да Гама» і залишився в клубі після того, як головний тренер був звільнений в травні 2007 року. Прихід в «Васко да Гама» ознаменувався хорошим стартом в чемпіонаті, серією з кількох перемог. Тепер як головному тренерові Еспінозі довелося зіткнутися з проблемою відновлення команди, був навіть ризик відставки, проте, команда отримала місце у Південноамериканському кубку у наступному році. Він очолював команду в шести матчах, виграв три, два зіграв унічию і один програв, зайнявши 10-те місце в чемпіонаті. Після закінчення чемпіонату тренер вирішив не продовжувати контракт, оскільки був звинувачений в спекуляції, що могло заплямувати йому репутацію перед наступним сезоном^[1].

У 2009 році Еспіноза був помічником головного тренера Ренато Гаушо в «Флуміненсе». 12 лютого 2010 року Еспіноза оголосив про свій відхід зі спорту як тренера, але 2011 року відновив кар'єру, ставши тренером клубу «Дукі-ді-Кашіас»^[2]. Втім через погані результати в Серії Б був звільнений у липні того ж року^[3].

Крім того, Еспіноза працював коментатором на каналах «SporTV» і «Premiere FC» в період між 2008 та 2009 роками. У 2010 році він був коментатором на «Rádio Manchete» і був кандидатом у депутати штату Ріо-де-Жанейро від Демократичної робітничої партії. У 2012 році він повернувся на радіо і був коментатором на «Rádio Globo»^[4].

З початку 2016 року недовго очолював «Метрополітано», а 18 вересня 2016 року був призначений спортивним директором (порт. coordenador técnico) у «Греміо»^[5], де працював до 10 серпня 2017 року.

Титули і досягнення

• Переможець Ліги Гаушу (1):

«Греміо»: 1986

• Переможець Ліги Каріока (1):

«Ботафогу»: 1989

• Чемпіон Парагваю (2):

«Серро Портеньйо»: 1987, 1994

• Володар Кубка Імператора (1):

«Токіо Верді»: 1997

• Володар Кубка Лібертадорес (1):

«Греміо»: 1983

• Володар Міжконтинентального кубка (1):

«Греміо»: 1983