Валевський Степан Семенович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Валевський.

Степан Семенович Валевський (нар. 20 липня 1932, Бодаки- пом. 15 грудня 2022, Івано-Франківськ) — український архітектор. Лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1999).

Валевський Степан Семенович
Народження	20 липня 1932(1932-07-20)[1] (93 роки)  Бодаки, Ґміна Сенкова, Горлицький повіт, Малопольське воєводство, Польща
Країна (підданство)	Польща  СРСР  Україна
Навчання	Львівський політехнічний інститут (1959)
Діяльність	архітектор
Заклад	Діпромісто
Нагороди	Державна премія України в галузі архітектури

Життєпис

За офіційними документами Степан Валевський народився 20 липня 1932 року в селі Бодаках Горлицького повіту. Насправді він народився 20 лютого, але російськомовний чиновник, коли згодом заповнював метрику, неправильно зрозумів назву місяця. Перші чотири роки навчався в місцевій школі. Наприкінці 1944-го — на початку 1945 року родину Степана депортували на Полтавщину, до села Ковалівки. Там ходив у четвертий клас. Потім переїхали на західну Україну до Монастириськи, де була невелика громада лемків. Школу закінчив зі срібною медаллю. Вступив на інженерно-будівельний факультет Львівського політехнічного інституту, спеціальність архітектура^[2]. Навчання закінчив 1959 року^[3].

По закінченні інституту Степан Валевський пішов працювати в «Облпроект»^[4], який 1963 року став філією київського «Діпроміста»^[5]. Обіймав посади: архітектора, старшого архітектора, головного інженера проєктів^[4].

Споруди

Степан Валевський був автором та співавтором таких об'єктів^[3]:

• турбаза «Гуцульщина», місто Яремча
  • 1963 — спальний корпус
  • 1967 — їдальня на 600 місць
  • 1967 — клуб на 350 місць
• 1969 — універмаг у місті Коломия
• 1985 — акушерський корпус обласної лікарні
• 1988 — музей природи
• 1974—1983 культурно-побутовий комплекс в смт Делятин
• 1994 — каплиця святої Покрови в смт Делятин (не реалізовано^[6])