Валентинка

Валенти́нка — невелика вітальна листівка у вигляді сердечка, з добрими побажаннями, словами кохання, пропозиціями руки та серця чи просто жартами, яку не підписують. Одержувач повинен здогадатися, хто надіслав привітання. Як правило, дарується на День святого Валентина.

Валентинка

Традиційний колір валентинки — червоний або рожевий. Часто валентинки роблять власноруч.

Походження

Коли святий Валентин сидів у в'язниці, він нібито закохався в сліпу дочку свого ката і зцілив її. Згідно іншої легенди, наглядач попросив Валентина вилікувати дочку, а та закохалася в опального священика. Перед стратою він залишив їй прощальну записку і підписався: «Твій Валентин». Звідси листівки стали називати «валентинками». Ця назва використовується з початку XIX ст.

За однією легендою, Карл І, герцог Орлеанський ​в​ 1415 році вперше надіслав листівку своїй дружині в цей день, перебуваючи в англійському полоні після битви під Азенкуром. Він надсилав із лондонської в'язниці віршовані любовні послання, одне з яких зберігається в Британському музеї.

Через кілька років король Генріх V найняв письменника Джона Лідгейта, щоб той склав «валентинку» для Катерини Валуа.

Таким чином, посилання 14 лютого листівок коханим набуло популярності в Англії та Франції, а згодом і у всьому світі, перетворивши виготовлення «валентинок» на бізнес.^[1]

Див. також

• Валентинка моряка

Джерела

• Приклади валентинок [Архівовано 4 лютого 2012 у Wayback Machine.]