Гергієв Валерій Абісалович

Вале́рій Абіса́лович Ге́ргієв (ос. Гергиты Абисалы фырт Валери, рос. Валерий Абисалович Гергиев, нар. 2 травня 1953(19530502), Москва, РРФСР) — російський диригент осетинського походження, народний артист Росії (1996), народний артист України (2004; у 2024 — позбавлений звання). Герой Праці Російської Федерації (2013).

Гергієв Валерій Абісалович
Народився	2 травня 1953(1953-05-02)[1][2][…] (72 роки)  Москва, СРСР[3]
Громадянство	СРСР →  Росія →  Нідерланди
Діяльність	диригент, музичний режисер
Alma mater	Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Вчителі	Vladimir Tsytovichd і Мусін Ілля Олександровичd
Відомі учні	Нетребко Ганна Юріївна
Знання мов	російська і англійська
Заклад	Мюнхенський філармонічний оркестр, Маріїнський театр, Armenian Philharmonic Orchestrad і Роттердамський філармонічний оркестр
Роки активності	1977 — тепер. час
Жанр	класична музика, опера і симфонічна музика
Брати, сестри	Лариса Гергієва
Нагороди	Герой Кузбасуd Почесний громадянин Санкт-Петербурга Орден святого рівноапостольного князя Володимира Медаль Волферта ван Борселенаd (1999) Музична премія імені Герберта фон Караянаd (2006) Dresdner Musikfestspiel-Preisd (2010)
IMDb	ID 1089813
Медіафайли у Вікісховищі

Має громадянство Нідерланців. Власник нерухомости (у тому числі незадекларованої), багатьох земельних ділянок в Італії (зокрема, на Площі святого Марка у Венеції), США, бенефіціар комерційних структур^[4].

Біографія

Виріс в Орджонікідзе (нині Владикавказ), в Північній Осетії, де навчався в музичному училищі по класах фортепіано і диригування. У 1972–1977 роках вчився в Ленінградській консерваторії, в роки навчання став лауреатом конкурсу ім. Караяна в Берліні та Всесоюзному конкурсі диригентів у Москві.

З 1977 року працював асистентом головного диригента в Ленінградському театрі опери і балету (головним диригентом був Юрій Темірканов). З 1981 по 1985 рік керував Державним оркестром Вірменії, а в 1988 році, після переходу Темірканова в оркестр Ленінградської філармонії, зайняв місце головного диригента Ленінградського оперного театру. З 1996 року — художній керівник Маріїнського театру. З 2002 року художній керівник Московського пасхального фестивалю. З 2007  року — головний диригент Лондонського симфонічного оркестру^[5].

Декан факультету мистецтв Санкт-Петербурзького державного університету (обраний 27 квітня 2010 року Вченою радою СПбДУ), голова Всеросійського хорового товариства (обраний 15 лютого 2013 року) ^[6].

У 2015 році очолив Мюнхенський філармонійний оркестр ^[7].

Нагороди і звання

Має звання Артиста ЮНЕСКО в ім'я миру, є почесним громадянином міст Владикавказа, Ліона, Тулузи, почесним доктором Санкт-Петербурзького державного університету, почесним професором МГУ ім. М. В. Ломоносова, лауреатом двох державних премій Росії (1993, 1998), багаторазовим лауреатом театральних премій «Золотая маска» (с 1996 по 2000 гг.) і «Золотой софит» (1997, 1998, 2000 и 2003) та інших нагород і премій.

У 2004 році отримав звання Народний артист України.^[8] (позбавлени)

10 травня 2006 року Президент України Віктор Ющенко нагородив його орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня .^[9] (позбавлений)

1 травня 2013 року присвоєне звання Героя Праці Російської Федерації — один з перших п'яти нагороджених.^[10]

Санкції

Валерій Гергієв підтримує тісні зв'язки з представниками уряду Росії, а також інших органів влади/політичними елітами та продовжує отримувати від цих зв'язків суттєві ділові та юридичні вигоди.^[11]

19 жовтня 2022 року доданий до санкційного списку України.^[12]

22 листопада 2024 року позбавлений державних нагород України та інших форм відзначення згідно Указу Президента^[13].

Див. також

• Йоко Наґае Ческіна
• Гергієва Лариса Абісалівна