Валерій Муравський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Муравський.

Валерій Федорович Муравський (рум. Valeriu Muravschi; 31 липня 1949, село Сірота, Оргіївський район, Молдавська РСР, СРСР — 8 квітня 2020^[3], Кишинів, Молдова) — політичний діяч і бізнесмен Республіки Молдова. Обіймав посаду прем'єр-міністра Молдови в 1991—1992.

Валерій Муравський
рум. Valeriu Muravschi
1-й прем'єр-міністр Молдови
27 серпня 1991 — 1 липня 1992
Президент	Мірча Снєгур
Прем'єр-міністр	Мірча Друк
Попередник	посада заснована
Наступник	Андрій Сангелі
2-й прем'єр-міністр МРСР
28 травня 1991 — 27 серпня 1991
Президент	Мірча Снєгур
Попередник	Мірча Друк
Наступник	посада скасована
віце-прем'єр-міністр МРСР
6 червня 1990 — 28 травня 1991
Президент	Мірча Снєгур
Попередник	посаду заснована
Наступник	посада скасована
Народився	31 липня 1949(1949-07-31) (76 років) Сірота, Оргіївський район, Молдавська РСР, СРСР
Помер	8 квітня 2020(2020-04-08)[1][2] (70 років)  Кишинів, Молдова
Похований	Центральний цвинтар Кишинева
Відомий як	економіст, політик
Країна	Молдова
Освіта	Кишинівський політехнічний інститут імені Лазо
Alma mater	Технічний університет Молдови
Професія	Юрист
Релігія	православ'я
Нагороди	Орден «Трудова слава» (Молдова)
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

У 1971 закінчив Кишинівський політехнічний інститут імені Лазо.

Працював у Міністерстві промисловості будівельних матеріалів Молдавської РСР, де обіймав посаду голови департаменту цін (1980—1984), керівника департаменту фінансів (1984—1988) та економіко-адміністративного директора, керівника відділу економічних тенденцій (1988—1990).

У 1990—1991 обіймав посаду віце-прем'єра, міністра фінансів в кабінеті на чолі з Мірчею Друком.

28 травня 1991 призначений прем'єр-міністром Молдови. Керував кабінетом міністрів під час ескалації Придністровського конфлікту.

1 липня 1992 Президент Молдови Мірча Снєгур затвердив на посаді прем'єр-міністра Андрія Сангелі. Призначення Андрія Сангелі прем'єр-міністром було умовою «Конвенції Єльцин-Снігур», що забезпечило формування уряду «примирення».

Політична діяльність

У 1999 заснував Національну селянську християнсько-демократичну партію Молдови, головою якої був до 2002.

У 1998 обраний членом парламенту за списками Блоку за демократичну та процвітаючу Молдову на чолі з Думітру Дьяковим. Був головою Бюджетно-фінансового комітету парламенту Молдови до 2001.

На парламентських виборах 2001 був на чолі списку Національної селянської християнсько-демократичної партії, яка набрала 1,74 % і не став депутатом.

Бажаючи створити сильну політичну партію, здатну успішно протистояти Партії Комуністів Республіки Молдова, Партія відродження та згоди Молдови, Соціал-ліберальний союз «Forţa Moldovei» та Національна Селянська Християнсько-демократична партія Молдови 24 березня 2002 об'єдналися, створивши Ліберальну партію. У керівництво партії увійшли: Мірча Снігур — почесний голова, В'ячеслав Унтіле — голова, Міхай Северован, Анатолій Церану та Валерій Муравський — віце-голови.

Кабінет Муравського

Уряд Валерія Муравського було затверджено до проголошення незалежності Республіки Молдова як уряд Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки. Після проголошення незалежності Молдови уряд став вважатися урядом Республіки Молдова.

• Прем'єр-міністр
  • Валерій Муравський (28 травня 1991 — 1 липня 1992)
• Міністр закордонних справ
  • Микола Циу (28 травня 1991 — 1 липня 1992)
• Міністр фінансів
  • Костянтин Тампіза (28 травня 1991 — 1 липня 1992)
• Міністр промисловості та енергетики
  • Олександр Іон Барбу (9 липня 1991 — 1 липня 1992)
• Міністр торгівлі та матеріальних ресурсів (новоутверждённий)
  • Тудор Микола Сленіне (24 лютого 1992 — 1 липня 1992)
• Міністр сільського господарства та харчової промисловості
  • Андрій Сангелі (28 травня 1991 — 1 липня 1992)
• Міністр молоді, спорту та туризму (новоутверждённий)
  • Петро Аурел Сандулакі (24 лютого 1992 — 1 липня 1992)
• Міністр культури та культів
  • Іон Унгуряну (28 травня 1991 — 1 липня 1992)
• Міністр юстиції
  • Олексій Барбенягре (28 травня 1991 — 1 липня 1992)
• Міністр національної безпеки (Голова Комітету Державної Безпеки)
  • Тудор Ботнару (28 травня 1991 — 29 серпня 1991)
  • Анатолій Плугару (29 серпня 1991 — 1 липня 1992)
• Міністр внутрішніх справ
  • Генерал Іон Косташ (28 травня 1991 — 5 лютого 1992)
  • Генерал Костянтин Анточь (5 лютого 1992 — 1 липня 1992)
• Міністр оборони
  • Генерал Іон Косташ (5 лютого 1992 — 1 липня 1992)

Нагороди

• Орден «Трудова слава» (31 липня 1999)