Валки (Прилуцький район)

Ва́лки — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області, розташоване на р. Удай, за 12 км від райцентру та залізничної станції Прилуки. Входить до складу Сухополов'янської сільської громади. Населення 523 особи.

село Валки
Країна	Україна
Область	Чернігівська
Район	Прилуцький
Тер. громада	Сухополов'янська сільська територіальна громада
Код КАТОТТГ	UA74080170070099231
Основні дані
Засноване	1629
Населення	523
Площа	2,149 км²
Густота населення	243,37 осіб/км²
Поштовий індекс	17533
Телефонний код	+380 4637
Географічні дані
Географічні координати	50°38′12″ пн. ш. 32°30′33″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	113 м
Водойми	р. Удай
Відстань до обласного центру	177 км
Відстань до районного центру	12 км
Найближча залізнична станція	Прилуки
Відстань до залізничної станції	12 км
Місцева влада
Адреса ради	17533, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с. Валки, вул. Незалежності, 29
Карта
Валки
Валки
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Валки.

Історія

Засновано 1629 року на території Київського воєводства Речі Посполитої. З 1649 р. — у складі Переволочанської сотні Прилуцького полку Гетьманської України (1649-1781).

Князі Вишневецькі і в 1649 Б. Хмельницький підтвердили Густинському монастирю володіння ним у Валках млинами, але саме село було ранговим — належало гетьманській скарбниці. Так, 1738 р. Валки віддані на ранг генеральному судді М. Забілі, який посиленням визиску призвів до втечі селян; при ньому в 1740 р. у Валках з 77 дворів залишилось 32.

З 1743 р. село віддано полтавському полковнику А. Горленку, який передав його своїм спадкоємцям.

Село входило до 1781 року до Переволочанської сотні Прилуцького полку, а потім до Прилуцького повіту Чернігівського намісництва.^[1]

Найдавніше знаходження на мапах — 1812 рік.^[2]

У 1862 році в селі володарському казеному та козачому Ва́лки була церква та 258 дворів, де жила 861 особа.^[3]

У 1911 році в селі Ва́лки була церква Архістратига Михаїла^[4][1], церковно-прихідська школа та жила 1331 особа.^[5]

До 2020 року село було адміністративним центром Валківської сільської ради, якій підпорядковувались села Боршна та Мільки.

Доба УНР та комуністична присутність

З 1917 р.  — у складі УНР. З весни 1918 р. село визнало владу Гетьмана Павла Скоропадського. З 1921 р. — стабільний комуністичний режим. 1929 року більшовики почали репресії проти незалежних господарників, а 1932 року вдалися до прямого терору голодом.

Внаслідок хазяйнування Москви в селі сталися непоправні руйнування:^[6]:

• сліди козацького цвинтаря, де похований полковник Чайка з його козаками, що загинули в боях з ген. Мєншіковим.
• пень великого дуба й каплиця, де не раз зупинявся в Петра (прадіда Івана Самійленка), по дорозі з Прилук до Галагана, Тарас Шевченко. Як переказують, він писав на тім пні поему «Кавказ».
• Михайлівська церква, де христили майбутнього прем'єр-міністра України в екзилі Івана Самійленка.

1954 р. встановлено пам'ятний знак на могилі солдатів, які загинули 1943 р. Також пам'ятник односельцям — жертвам Другої світової війни.^[7]

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 740585, розташована у приміщенні школи.

Результати

• зареєстровано 302 виборці, явка 68,87%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 44,12%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 18,14%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 9,80%^[8]. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Сергій Коровченко (самовисування) — 33,50%, за Бориса Приходька (самовисування) — 22,84%, за Дмитра Пахомова (Слуга народу) — 13,71%^[9].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 694 особи, з яких 312 чоловіків та 382 жінки^[10].

За переписом населення України 2001 року, в селі мешкали 523 особи^[11].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[12]:

Мова	Відсоток
українська	96,94 %
російська	2,87 %
молдовська	0,19 %

Сучасний стан

Станом на 1988 р. у селі — відділення колгоспу «Перемога» (центр, садиба у с. Боршна; спеціалізація — м'ясо-мол. тваринництво), середня школа, лікарня, фельдшерсько-акушер. пункт, аптека, ветеринарний пункт, клуб на 200 місць, 2 бібліотеки (10 тис. од. зб.).

Пам'ятки

• Група курганів^[d] (II-I тис. до н. е.);
• Група курганів-1 (3)^[d] (II-I тис. до н. е.);
• Група курганів-2 (8)^[d] (II-I тис. до н. е.);
• Курган-1^[d] (II-I тис. до н. е.);
• Братська могила радянських воїнів^[d], які загинули при звільненні села у вересні 1943р.;

Видатні земляки

Уродженцями села є:

• І. І. Багмут — учасник повстання на панцернику «Потьомкін»;
• Самійленко Іван Матвійович (1911, Валки — 2006, Нью Джерсі, США) — український державний і громадський діяч, вчений. Останній голова Уряду Української Народньої Республіки в екзилі (1989—1992). Професор Лонґ Айленд Університету 1961—1980[2]. Автор книги «Соціо-політичне тло голодового геноциду в Україні (Комунізм — смертельний ворог села)»: Історичний нарис / І. Самійленко ; Вид. спілка — Українське Інформаційне бюро, інк. (Філадельфія США) — Київ: Просвіта, 1998. — 37 с.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)