Слуква лісова

Слу́ква лісова^[1], або вальдшне́п^[2] (від нім. Waldschnepfe — «лісовий баранець»), раніше наголошення ва́льдшнеп^[3], ва́люш^[4][5], ва́люшень^[6][7] (Scolopax rusticola) — птах ряду сивкоподібних, родини баранцевих. Довжина тіла 34 — 38 см, маса 200—460 г. Мисливський птах.

? Слуква
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes) Родина: Баранцеві (Scolopacidae) Рід: Слуква (Scolopax) Вид: Слуква лісова
Біноміальна назва
Scolopax rusticola (Linnaeus, 1758)
Ареал лісової слукви     Гніздування      Осіле проживання      Зимування
Посилання
Вікісховище: Category: Scolopax rusticola Віківиди: Scolopax rusticola EOL: 45509170 ITIS: 176578 МСОП: 22693052 NCBI: 100826 Fossilworks: 365982

яйце Scolopax rusticola rusticola — Тулузький музей

Запит «Слуква» перенаправляє сюди; див. також Слуква (рід).

Опис

Птах досить великий, розміром сизого голуба, щільної статури з довгим прямим дзьобом. Довжина тіла 33-38 см, розмах крил 55-65 см, маса 210—460 г.^[8][9] Забарвлення захисне — в цілому іржаво-бурувате, із чорними, сірими або рудими плямами у верхній частині тіла. Низ більш блідий — кремовий або жовтувато-сірий, з чорними поперечними смугами. Таке забарвлення добре камуфлює птицю на тлі торішнього листя. Дзьоб прямий, циліндричної форми, може досягати 7-9 см в довжину. Очі розташовані високо і помітно зрушені назад — так, що круговий огляд збільшується до 360°^[10]. Між початком дзьоба і оком є ​​добре помітна темно-коричнева смуга. У верхній частині голови також є одна світла і дві темні поздовжні смуги. Крила широкі і відносно короткі, політ схожий на совиний. Статевий диморфізм не виражений, молоді птахи відрізняються від дорослих лише малопомітною відмінністю в малюнку крила.

Ареал та місця існування

Улюблені місця слукви — вологі хвойні й листяні ліси^[11]. В Україні звичайний гніздовий, перелітний птах північної частини Полісся, Карпат і Закарпаття; інколи зустрічається в Лісостепу. У межах природного ареалу інші схожі види не зустрічаються. Найближчий вид (а, можливо, і конспеціфічний йому) — Scolopax mira, що мешкає виключно на двох невеликих островах на півдні Японії. Останній виділяється білим кільцем пір'я навколо очей (у звичайної слукви ділянка голої шкіри), темною смугою на хвості і вужчими крилами.

Розмноження

Навесні, особливо в туманні й дощові вечори, самці виходять на шлюбні польоти. Під час таких спокійних польотів на невеликій висоті над деревами самець слукви через певні інтервали часу кричить «кнортт-кнортт-пісп». Якщо «кнортт» чути здалеку, то високий звук «пісп» лише зблизька^[11]. Один самець за вечір робить 2-3 польоти. У квітні польоти закінчуються перед першими жаб'ячими концертами, а в травні перед співами дрімлюги^[11].

Живлення

Слуква живиться дощовими червами, комахами, молюсками тощо.