Ванькович Станіслав Олександрович

Станіслав Олександрович Ванькович (пол. Stanisław Wańkowicz) (23 грудня 1860, Вільно, Російська імперія— 5 жовтня 1937, Вільно, Польща) — польський дипломат. Голова польської місії в Києві, у ранзі надзвичайного посла і повноважного міністра Польщі при гетьмані Павлу Скоропадському. Депутат 2-ї та 3-ї Державної Думи Російської Імперії від Віленської губернії.

Станіслав Олександрович Ванькович
Stanisław Wańkowicz
Народився	23 грудня 1860(1860-12-23) Вільно, Російська імперія
Помер	5 жовтня 1937(1937-10-05) (76 років) Вільно, Польща
Поховання	Вільнюс
Громадянство	Російська імперія→ Литва
Національність	поляк
Діяльність	Дипломат
Alma mater	Віленське реальне училище Училище морських інженерів в Кронштадті
Посада	Надзвичайний і Повноважний посол Польщі в Українській Державі.
Термін	1918
Попередник	-
Наступник	Богдан Кутиловський
Конфесія	римо-католик
Рід	Ваньковичі
Батько	Aleksandr Wańkowiczd
Мати	Helena Węcławowiczd
У шлюбі з	Helena Oskierkad
Діти	Станіслав Ванькович
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 23 грудня 1860 року, поляк, римо-католицького віросповідання, дворянин.

Закінчив Віленське реальне училище і Училище морських інженерів в Кронштадті. Дев'ять років служив на флоті. Почесний мировий суддя. Товариш голови Віленського сільськогосподарського товариства. Займався сільським господарством у своєму маєтку (1,5 тисячі десятин)^[1]. Одружений.

6 лютого 1907 року обраний до 2-ї Державної Думи Російської імперії від загального складу виборців Віленських губернських виборчих зборів. Входив в Польське коло. Член Аграрної комісії.^[2]

18 жовтня 1907 року обраний до 3-ї Державної Думи Російської імперії від загального складу виборщиків Віленських губернських виборчих зборів. Входив в групу західних окраїн імперії. Член ряду комісій, заступник голови земельної комісії. Підписав законопроєкти: «Про поширення Земського положення на Область війська Донського», «Про заснування землевпорядних комісій в степових областях», «Про скасування смертної кари». Доповідач комісій: з рибальства, із чиншового питання.^[3]

У 1918 році — Голова польської місії в Києві, у ранзі надзвичайного посла і повноважного міністра Польщі при гетьмані Павлу Скоропадському. Мав повноваження від Регентської ради Королівства Польського, щодо встановлення дипломатичних відносин між Польщею та Україною.^[4].

5 жовтня 1937 року помер і похований у Вільнюсі.^[5]

Див. також

• Посольство Польщі в Україні

Література

• Дорошенко Д. Історія України 1917–1923, т. 2. Ужгород, 1930
• Боиович-2. Боиович М. М. Члены Государственной думы (Портреты и биографии). Второй созыв. М, 1907 С. 17. (рос.)
• Государственная дума Российской империи: 1906–1917. Б. Ю. Иванов, А. А. Комзолова, И. С. Ряховская. Москва. РОССПЭН. 2008. (рос.)
• РГИА [Российский государственный исторический архив]. Фонд 1278. Опись 1 (2-й созыв). Дело 64; Дело 571. Лист 14; Опись 9. Дело 114. (рос.)