Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Вапняк
осадова гірська порода З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Вапня́к — осадова гірська порода, що складається головним чином з кальциту з домішками глинистого матеріалу, кремнезему, оксидів заліза та інших. Найпоширеніший різновид карбонату кальцію.

Remove ads
Загальна характеристика
Узагальнити
Перспектива


Вапняк утворюється на дні морів внаслідок нагромадження органічних решток (переважно черепашок) та осадження СаСО3 з морської води. За походженням розрізняють біоґенні, хемоґенні, перекристалізовані, уламкові та змішаного генезису. Назви вапнякам звичайно надаються в залежності від особливостей компонентів або структур, що входять до їх складу (оолітові, уламкові, черепашкові, рифові тощо).
Хімічний склад чистих вапняків близький до кальциту, де CaO — 56 % і CO2 — 44 %. Вапняк в ряді випадків включає домішки глинистих мінералів, доломіту, кварцу, рідше — гіпсу, піриту і органічних залишків, які визначають назву вапняку. Доломітизовані вапняки містять 4-17 % MgO, мергелисті — 6-21 % SiO2+R2O3. Піщанистий і кременистий мають домішки кварцу, опалу та халцедону. Колір переважно білий, світло-сірий, жовтуватий; присутність органічних, залізистих, марганцевих та інших домішок зумовлює темно-сіре, чорне, буре, червонувате та зеленувате забарвлення. Вапняк — одна з найпоширеніших осадових гірських порід. Його поклади зустрічаються серед відкладів всіх геологічних систем — від докембрійських до четвертинних; найінтенсивніше утворення відбувалося у силурі, карбоні, юрі і пізній крейді; вапняк становить 19-22 % від всієї маси осадових порід. Потужність пластів вапняку надзвичайно мінлива — від кількох сантиметрів до 5000 м.
Фізико-механічні властивості дуже неоднорідні, але прямо залежать від його структури й текстури. Густина вапняку 2,7-2,9. Межа міцності при стисненні коливається в межах 0,4-300 МПа. Морозостійкість вапняку досягає 300—400 циклів. Він має універсальне застосування в промисловості, сільському господарстві та будівництві. У металургії використовують як флюс. При виробництві вапна і цементу вапняк — головний компонент. Вапняк використовують також в хімічній і харчовій промисловості — як допоміжний матеріал у виробництві соди, карбіду кальцію, мінеральних добрив, скла, цукру, паперу. Застосовують при очищенні нафтопродуктів, сухій перегонці вугілля, у виготовленні фарб, мастил, гуми, пластмас, мила, ліків, мінеральної вати, для очищення тканин і обробки шкіри, вапнування ґрунтів. Вапняк — один з найважливіших будівельних матеріалів.
Remove ads
В Україні
Узагальнити
Перспектива


В Україні поширений в різновікових шарах. Високоякісний флюсовий вапняк видобувають на Донбасі та в Криму. Рифовий вапняк, що становить 200—300-метрову продуктивну товщу в юрських відкладах у Кримських горах, використовують у металургійній, хімічній і будівельних матеріалів промисловості. Родовища мохуваткових та нумулітових пиляльних вапняків розробляють у Криму, Причорномор'ї, у Вінницькій, Хмельницькій, Чернівецькій, Дніпропетровській та інших областях. Унікальним природним утворенням є пасмо рифового вапняку неогенового віку завдовжки більш як 200 км — Товтри або Медобори. Тут розробляють родовища, які використовують у цементній (Нігинське родовище) та цукровій (Нігинсько-Вербківське родовище у Хмельницькій, Лисогорське — у Вінницькій областях) промисловості. Родовища для виробництва цементу та вапна розвідані у багатьох регіонах України. Видобування вапняку, яке використовує чорна металургія України, ведуть на 6 підприємствах, з яких чотири — Докучаївський флюсодоломітний комбінат, Комсомольське, Ново-Троїцьке та Балаклавське рудоуправління — є спеціалізованими, а два — Західний кар'єр та шахта № 6 — входять до складу Комиш-Бурунського залізорудного та Північного доломітового комбінатів. На балансі цих підприємств 13 родовищ, з яких 8 розробляється і 5 розвідані до глибини 150…250 м. Балансові запаси за категоріями А + В + С станом на 1999 рік становлять:
- вапняки флюсові звичайні — 2081,3 млн т (у тому числі по розроблюваних родовищах — 993,3 млн т);
- вапняки флюсові доломітизовані — 507,8 млн т (у тому числі по розроблюваних родовищах — 409,9 млн т).
У технічних умовах на флюсові вапняки для доменного, агломераційного, мартенівського, електросталеплавильного і феросплавного виробництва обмежується лише вміст CaO (не менше 52 % для 1 ґатунку і не менш 50 % для 2 ґатунку) і нерозчинного залишку (відповідно не більш 2 і 4 %) і тільки іноді лімітується кількість фосфору і сірки.
Видобування вапняку ведеться відкритим способом.
Remove ads
Різновиди
Розрізняють:
- Рифовий вапняк;
- Вапняк гіркий (зайва назва доломіту);
- Вапняк луговий (зайва назва гажі);
- Вапняк магніїстий (зайва назва доломіту);
- Вапняк фонтенбло (те саме, що кальцит піщанистий).
Використання
Вапняк широко застосовується як будівельний матеріал, дрібнозернисті різновиди використовують для створення скульптур. Випал вапняку дає негашене вапно — стародавній в'яжучий матеріал, що досі застосовується у будівництві. Одним з основних будівельних матеріалів, одержуваних з вапняку, є вапняковий щебінь, який широко використовують у дорожньому будівництві та у виробництві бетону. У металургії вапняк використовуєють як флюс.
Вапняки для конверторного виробництва повинні мати механічну міцність на стиск не менше 300 кг/см2 (30 МПа). Через те для сучасного сталеплавильного виробництва прийнята тільки невелика частина запасів.
Remove ads
Див. також
Література
- Деркач Ф. А., «Хімія» Л. 1968.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Галецький Л. С. Атлас «Геологія і корисні копалини України» / Галецький Л. С., Чернієнко Н. М., Брагін Ю. М. [та ін.] ; під ред. Л. С. Галецького. — Київ : УІЦПТ «Геос-ХХІ століття», 2001. — 168 с. — ISBN 966-02-2139-8.
- Сивий Мирослав. Географія мінеральних ресурсів України: монографія / Мирослав Сивий, Ігор Паранько, Євген Іванов. Львів: Простір М, 2013. — 683 с.
Remove ads
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вапняк
- О. І. Отрешко. ВАПНЯКИ́ // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.
- Черепашник[недоступне посилання з травня 2019]
- Вапняк на сайті Encarta.msn (англ.)
- Кальцит [Архівовано 3 березня 2008 у Wayback Machine.]. (англ.)
Remove ads
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads