Варшавер Шарлотта Мусіївна

Шарло́тта Мусі́ївна Варша́вер (1904(1904) — 1999, Київ) — українська театральна режисерка. Перша дружина Олександра Корнійчука. Тітка письменника Юрія Варшавера.

Варшавер Шарлотта Мусіївна
Народилася	1904
Померла	1999  Київ, Україна
Діяльність	театральна режисерка
Alma mater	Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Заклад	Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка і Київський театр транспорту
У шлюбі з	Корнійчук Олександр Євдокимович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Варшавер.

Загальні відомості

Походила з заможної родини єврейського походження. Її дід Матвій Миколайович Косой був відомим вінницьким адвокатом. З дитинства вільно володіла французькою мовою.

Після закінчення педагогічних курсів 1926 року вступила в Київський інститут народної освіти. Про часи навчання в ІНО згадується у спогадах її однокурсниці Докії Гуменної: «Лота Варшавер, завжди в штудерно вимайстрованому тюрбані», «дуже гарна, з такими маслиновими очима й расовою витонченістю нащадка поколінь, незвичних до фізичної праці».^[1]

1927 року вийшла заміж за письменника Олександра Корнійчука. «Великою мірою завдяки впливу Шарлотти Варшавер, визнаної красуні і витонченої аристократки, Шурка Корнійчук перетворився на „комсомольського графа“, як поза очі почали називати автора „Загибелі ескадри“».^[2]

Працювала репортером газети «Київська правда», в журналі «Радянська культура», а згодом в Київському театрі робітничої молоді (ТРОМ) — журнал рекомендував свою співробітницю в художню раду цього театру.

В роки війни була в евакуації.

У повоєнні роки після розлучення з Корнійчуком працювала театральним режисером в Києві.

1949—1951 — режисер Київського академічного драматичного театру імені Івана Франка.

1952—1957 — головний режисер Київського театру транспорту.

Від 1957 року — понад 10 років працювала на радіо і телебаченні. Була режисером-постановником радіоспектаклів, керувала театром при телебаченні, який створила разом з акторами Решетниковим, Гашинським, Кусенко, Доценко.

Попри болюче розлучення з О. Корнійчуком ніколи не поливала брудом свого колишнього чоловіка.

Пішла з життя 1999 року в Києві.

Постановки

театр ім. І. Франка

• «Дванадцята ніч» В. Шекспіра (березень 1949)
• «Молодість» Л. Г. Зоріна (березень 1950)^[3]

українське радіо

• «Безіменна зірка» Михаїла Себастіана (1957)^[4]