Василишин Олег Миколайович

Оле́г Микола́йович Васили́шин (28 березня 1981, Львів) — український історик, бібліограф, музикант, журналіст, громадський діяч.

Олег Миколайович Василишин
Народився	28 березня 1981(1981-03-28) (44 роки) Україна, Львівська область, м. Львів
Громадянство	Україна
Місце проживання	Львів
Діяльність	історія, бібліографія, поліграфія, видавнича справа, журналістика
Відомий завдяки	завідувач редакційно-видавничого відділу видавництва Української академії друкарства
Сайт	vasylyshyn.ucoz.ru

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Василишин.

Біографічні відомості

Народився 28 березня 1981 року у Львові. Закінчив Ставропігійський професійний ліцей (з відзнакою) та історичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Після закінчення університету працював вчителем історії, правознавства та львовознавства у середній школі № 63 м. Львова.

З 2005 року працював в Українській академії друкарства (УАД) провідним спеціалістом, а згодом — завідувачем редакційно-видавничого відділу видавництва. Паралельно викладав у Львівському поліграфічному коледжі (з 2006 року) та на кафедрі українознавства в УАД (з 2009 року). Був здобувачем Львівської національної наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника НАН України. Фрилансер, спеціальний кореспондент газети «Витебский Курьер» (Білорусь), редактор газети «Наш дом» (Білорусь). Співзасновник громадської організації "Культурний плай".

Творчість

Навчаючись в ЛНУ ім. Івана Франка створює свій перший музичний (електронний) проект «Вкрадений сон». Згодом гурт змінює музичну спрямованість і з'являється рок-гурт — «’ВОШО». Група бере участь у декількох фестивалях (серед яких «Молода Галичина-1999»). В результаті музика «’ВОШО» викликає зацікавлення у групи «Скрябін» і Андрій Кузьменко («Кузьма») запрошує гурт в Київ на власну студію «Спати», де гурт записує пісню «Тіла» («’ВОШО») (Кузьма виступив як аранжувальник і саунд-продюсер, а гітару «прописав» Тарас Чубай).

У зв'язку з різним баченням перспектив гурту Василишин залишає колектив і створює з барабанщиком Євгеном Карвацьким (екс-«Роза Марена», «Green Silence») групу «Леді Королей». Команда взяла участь у кількох фестивалях, серед яких «Червона рута» та «Срібна підкова», а в 2000 році стала переможцем всеукраїнського фесту «Рокотека». Паралельно Олег створює панк-проект «МОХ», і записує дві композиції. 2002 року Василишина запрошують в панк-групу «Тостер» і проект «Леді Королей» «заморожують». Згодом його знову відновлять, група дасть декілька концертів і припинить існування до 2009 року.

З приходом Василишина у «Тостер» група записує нові пісні, подорожує по Україні з концертами, бере участь у найбільших фестивалях («Рокотека», «Тарас Бульба», «Перлини сезону» тощо). Гурт записує і видає альбом «Не буду воювати». Паралельно Василишин створює вокальний квартет «Зупинка серця», з яким перемагає на Всеукраїнському фестивалі української патріотичної пісні «Сурми звитяги». Пісня «Спогад», написана ним, входить у збірку кращих пісень фестивалю і виходить спочатку на аудіокасеті (2003), а потім на компакт-диску (2004).

У 2004 році припиняє музичну діяльність. 2009 року повертається до написання пісень і відновлює роботу гурту «Леді Королей». У 2011–2012 роках співпрацює з львівським співаком Владіславом Левицьким як піар-менеджер.

Музикування

• «Вкрадений сон» — 1998 (бас-гітара, бек-вокал, продюсер)
• «’ВОШО» — 1999—2000 — (бас-гітара, керівник гурту, продюсер)
• «Леді Королей» — 2000—2001, 2009-… — (вокал, бек-вокал, бас-гітара, акустика, співпродюсер)
• «МОХ» — 2001 — (вокал, ритм-гітара, автор проекту)
• «Тостер» — 2001—2003 — (бас-гітара)
• «Зупинка серця» — 2002—2004 — (вокал, акустика, співпродюсер)

’ВОШО - Тіла^ⓘ

Фестивалі

• «Молодь проти русифікації» (Львів, 1999)
• «Срібна підкова» (Львів, 2000)
• «Рокотека» (Львів, 2000, 2001, 2002)
• «Червона рута» (Львів, 2000)
• «Перлини сезону» (Київ-Запоріжжя, 2002, Київ, 2003)
• «Сурми звитяги» (Львів, 2002)
• «Тарас Бульба» (Дубно, 2002, 2003)
• «Рок-вибух» (Івано-Франківськ, 2003)
• «Різдвяні канікули» (Львів, 2003)