Васильківський Олександр Олексійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Васильківський.

Олекса́ндр Олексі́йович Васильківський (нар. 6 червня 1940(19400606), Царичанка — 10. червня 2018) — український документальний прозаїк, літературний критик, публіцист, 1973 — член Спілки письменників України.

Васильківський Олександр Олексійович
Народився	6 червня 1940(1940-06-06) (85 років)  Царичанка, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	журналіст, письменник
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
Членство	Національна спілка письменників України
Нагороди	Мистецька премія «Київ»

Життєпис

В 1959—1965 роках навчався на факультеті журналістики Львівського державного університету ім. І. Я. Франка, одночасно з навчанням в 1962—1965 роках — літературний працівник львівської газети «Ленінська молодь».

В 1965—1981 роках — в київській «Молодій гвардії» — кореспондент, завідувач відділу, відповідальний секретар.

В 1981—1982 — старший редактор відділу прози видавництва «Радянський письменник».

З 1982 працює в журналі «Київ» — редактор відділу прози, відповідальний секретар, заступник головного редактора.

Писав оповідання, повісті та романи:

• 1967 — «Полиновий вітер», Київ, «Веселка»,
• 1968 — «Сині журавлі»,
• 1972 — «Під крилом осені», Київ, «Радянський письменник»,
• 1973 — «Мить вертання»,
• 1975 — «Березова кладь», Київ, «Молодь»,
• 1983 — «І всі хто не забув», «Радянський письменник»,
• «Поки є час», 1986,
• «Вертикаль»,
• «Останній день літа»,
• «Плинів вітер»,
• «Причали наші»,
• «Сорок днів»,
• «Число сатани».

Лауреат премії імені М. Островського та Всесоюзної премії імені М. Горького.

Джерела

• ВР [Архівовано 4 березня 2017 у Wayback Machine.]
• НСПУ [Архівовано 23 грудня 2012 у Archive.is]