Васильчиков Дмитро Федорович

Дмитро Федорович Васи́льчиков (справжнє прізвище — Васильченко; нар. 6 листопада 1883, Ростов-на-Дону — пом. 20 лютого 1960, Харків) — український і російський актор театру комедійного плану; заслужений артист УРСР з 1936 року. Перший чоловік актриси Глікерії Богданової-Чеснокової^[1].

Васильчиков Дмитро Федорович
Зображення
Народився	25 жовтня 1883(1883-10-25)  Ростов-на-Дону, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер	20 лютого 1960(1960-02-20) (76 років)  Харків, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Діяльність	актор
Alma mater	Музично-драматична школа Миколи Лисенка
Вчителі	Старицька Марія Михайлівна
Заклад	Харківський академічний театр музичної комедії і Харківський академічний драматичний театр
У шлюбі з	Богданова-Чеснокова Глікерія Василівнаd
Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Васильчиков.

Біографія

Народився 25 жовтня [6 листопада] 1883(18831106) року в місті Ростові-на-Дону (тепер Росія). 1905 року закінчив Музично-драматичну школу Миколи Лисенка, де навчався у Марії Старицької.

Працював у трупах Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського, Трохима Колесниченка, Михайла Бородая, Дмитра Гайдамаки та інших. Впродовж 1917–1928 років грав в театрах оперети Харкова, Ростова-на-Дону, Москви, Ленінграда. Був одним із засновників Українського радянського театру музичної комедіїу Харкові, де у 1929–1940 роках працював актором, а у 1944–1947 роках — художнім керівником і директором. У 1941–1942 роках грав у Дніпропеторовському імені Максима Горького, у 1942—1944 роках — Московському камерному під керівництвом Олександра Таїрова^[1], у 1940—1941 та 1947—1960 роках — у Харківському імені Олександра Пушкіна російських драматичних театрах.

Помер у Харкові 20 лютого 1960 року.

Ролі

Зіграв театральні ролі:

• Шельменко («Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основ’яненка);
• Голохвостий («За двома зайцями» Михайла Старицького);
• Градобоєв («Гаряче серце» Олександра Островського);
• Лука («На дні» Максима Горького);
• Зупан («Циганський барон» Йоганна Штраусса);
• Пелікан («Принцеса цирку» Імре Кальмана).

У 1928 році зіграв головну роль Івана Октябрюхова у художньому фільмі «Октябрюхов і Декабрюхов».