Васильчук Микола Миколайович

Васильчук Микола Миколайович — український письменник, літературознавець. Член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України^[1][2].

Васильчук Микола Миколайович
Народився	6 серпня 1967(1967-08-06) (58 років) с. Великий Ключів Коломийського району Івано-Франківської області
Громадянство	України
Діяльність	письменник, краєзнавець
Alma mater	Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук
Членство	Національна спілка журналістів України, Національна спілка письменників України
Нагороди	медаль «За заслуги перед Коломийщиною», 2020
Премії	Премія імені преподобного Йова Почаївського, 2001, премія імені Марійки Підгірянки, 2005; літературна премія «Князь роси» імені Тараса Мельничука, 2005; премія імені Василя Стефаника, 2012

Біографія

Микола Васильчук народився 06 серпня 1967 року у с. Великий Ключів Коломийського району Івано-Франківської області.

Після закінчення середньої школи, у 1984 році вступив на філологічний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, який закінчив у 1991 році.

У період з 1986 по 1990 рік працював на різних посадах у редакції районної газети м. Жашків Черкаської області.

Протягом 1990—1996 років обіймав посади відповідального секретаря та старшого редактора відділу культури газети «Вісник Коломиї». Також, з 1992 по 1997 рік працював на посаді вченого секретаря у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття  ім. Йосафата Кобринського;  редактором журналу «Народний дім».

З 1996 по 2003 рік був головним редактором газети «Вільний голос» у м. Коломия.

У 2003 році М. Васильчук отримав ступінь «кандидат філологічних наук» та від 2003 року працює у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Водночас, у 2007—2008 роках викладав на кафедрі журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича^[3][4].

Творча діяльність

Вперше твори М. Васильчука були опубліковані у 1986 році у чернівецькій газеті «Радянський студент». В подальшому були видані поетичні збірки:

• «Коли мені не було й двадцяти», 1992;

• "Многолика «Ти», 1992;

• «По той бік подиху», 1994;

• «Випадковий птах», 1995;

• «З віку минулого: поезія, переклади», 2005^[5].

Також М. Васильчук відомий як дослідник історії та культури Коломийського краю, автор та упорядник краєзнавчих розвідок, у тому числі: «Письменство на Коломийщині: друга пол. 16 ст. — 1939», «Коломийський азбуковник: бібліографічний словник», «Українська видавнича справа в Коломиї: друга пол. ХІХ-ХХ ст.»^[6].

Нагороди

• Премія імені преподобного Йова Почаївського, 2001^[7],

• премія імені Марійки Підгірянки, 2005^[8];

• літературна премія «Князь роси» імені Тараса Мельничука , 2005^[9];

• премія імені Василя Стефаника, 2012^[10];

• медаль «За заслуги перед Коломийщиною», 2020^[11].