Васильєв Вадим Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Васильєв.

Васильєв Вадим Петрович (нар. 18 (31) грудня 1912(19121231) — 24 вересня 2003) — український радянський ентомолог, доктор біологічних наук, професор, академік НАН України, заслужений діяч науки, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Член КПРС з 1942.

Васильєв Вадим Петрович
Народився	18 (31) грудня 1912(1912-12-31) Одеса
Помер	24 вересня 2003(2003-09-24) (90 років) Київ
Країна	СРСР
Діяльність	ентомолог
Alma mater	Харківський сільськогосподарський інститут
Галузь	ентомологія
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Нагороди

Життєпис

Вадим Васильєв народився 18 (31) грудня 1912 року в м. Одеса.

Після закінчення Харківського сільськогосподарського інституту (1935) працював в Українському науково-дослідному інституті виноградарства і виноробства, а в 1936-53 — в Українському науково-дослідному інституті плодівництва.

У 1940 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Використання закономірностей тривалості розвитку комах від температури з метою довгострокового прогнозування».

З 1941 по 1945 роки знаходився у лавах Радянської Армії.^[1]

У 1946 році після демобілізації завідувач відділу захису рослин в Українському науково-дослідному інституті плодівництва.

У 1952 році захистив докорську дисертацію на тему: «Екологічні основи побудови системи заходів боротьби з шкідниками плодових культур».

У червні 1953 року Постановою Президії Академії наук Української РСР Вадима Васильєва затверджено на посаді директора Інституту ентомології і фітопатології АН УРСР (з 1956 - Український науково-дослідний Інститут захисту рослин).

У 1958 році працював професором в Українській сільськогосподарській академії.

У 1959 році академік УАСГН.

У 1964 році академік Національної академії наук України.

У 1998 році працював старшим науковим співробітником-консультантом ІЗР (Інститут захисту рослин НААН України).

У 1973 році Вадиму Петровичу указом Президії Верховної Ради Української РСР присвоєно почесне звання заслуженого діяча науки УРСР.

У 1979 році обіймав посаду старшого наукового співробітника-консультанта відділу хімічного методу боротьби з шкідниками сільськогосподарських культур.

З 1981 по 1985 роки член спеціалізованої вченої ради Укр НДІЗР із захисту кандидатських дисертацій.

24 вересня 2003 року Вадим Петрович пішов у вічність.

Наукова діяльність

Вадим Васильєв опублікував 10 монографій, 8 довідників, 10 брошур.

Праці з питань захисту рослин. Розробив систему заходів боротьби з шкідниками плодових культур для різних зон УРСР, керував розробкою ефективних способів боротьби з буряковим довгоносиком та дослідами по удосконаленню хімічного методу захисту рослин.

Нагороди

• Орден Вітчизняної війни ІІ-го ступеня;
• двома орденами Червоної Зірки;
• Орден Трудового Червоного Прапора (1958);
• Орден «Знак Пошани» (1966, 1977);
• медаль «За бойові заслуги»;
• медаль «За оборону Кавказу»;
• медаль «За оборону Києва»;
• медаль «За перемогу над Німеччиною»;

• Державна премія УРСР (1976).