Васильєв Микола Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Васильєв .

Микола Володимирович Васильєв (нар. 16 січня 1930(19300116), Ялта — 2001, Харків) — науковець у галузі мікробіології, імунології і онкології, Заслужений діяч науки і техніки України.

Васильєв Микола Володимирович
Народився	16 січня 1930(1930-01-16) Ялта
Помер	2001(2001) Харків
Країна	СРСР →  Україна
Діяльність	мікробіолог
Alma mater	Томський медичний інститут.
Галузь	Мікробіологія, імунологія, онкологія
Заклад	Інститут мікробіології і імунології імені І.І. Мечникова Академії медичних наук України
Вчене звання	академік АМН СРСР
Науковий ступінь	д.м.н.
Відомий завдяки:	Заслужений діяч науки і техніки України
Нагороди

З 1978 р. — член-кореспондент АМН СРСР, з 1980 р. — дійсний член АМН СРСР, з 1996 р. — дійсний член Української екологічної академії наук, з 1998 р. — дійсний член РАПН.

Біографія

Народився в сім'ї, доля якої була пов'язана з медициною. Його дід — відомий хірург Микола Іванович Березнеговський (1875-1926). З чотирьох років хлопчик вступив на дорогу інтенсивної праці. Бабуся-латишка сприяла його серйозним заняттям німецькою, французькою мовою, латиною. Згодом Микола став поліглотом, володів 20 мовами. А ще мав неабиякий талант до музики. Та все ж у 1953 році він обрав медицину, вступивши до Томського медичного інституту.

У Томську пройшла значна частина його наукової і громадської діяльності. За безпосередньої участі М. В. Васильєва в 1986 р. в Томському медичному інституті^[ru] була організована одна з перших в СРСР кафедра клінічної імунології та алергології; створено медико-біологічний факультет. Микола Васильєв був у числі організаторів Томського медичного наукового центру, займав посаду заступника директора онкологічного інституту (1979—1992 рр.).

З 1992 р. діяльність М. В. Васильєва пов'язана з Харковом. Він обіймав посаду заступника директора з науки Харківського НДІ мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова Академії медичних наук України. У ці роки його основні дослідження були присвячені питанням еволюції імунітету і загальнолюдських проблем наслідків техногенних катастроф. До кінця життя він плідно займався вивченням залежності тварин і людини від бактеріальних інфекцій.

Сфера наукових інтересів

Фундаментальні та прикладні дослідження з проблем екології і адаптації людини, медико-екологічних наслідків техногенних і радіаційних катастроф.

Серед його захоплень — вивчення екологічних наслідків Тунгуської катастрофи 1908 р. Він був одним з організаторів і протягом кількох років — заступником директора з науки природного заповідника «Тунгуський». Ім'ям М. В. Васильєва названа мала планета 6483 Ніколайвасильєв, відкрита Європейською Південною обсерваторією^[1].

Перу М. В. Васильєва належать 610 наукових робіт, 41 монографія, атласи та посібники. Під його керівництвом було підготовлено 13 докторів та 58 кандидатів наук.