Васильєв Сергій Геннадійович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Васильєв; Васильєв Сергій.

Сергій Геннадійович Васи́льєв (нар. 26 червня 1960, Харків) — український театральний критик, журналіст, педагог; член Національної спілки театральних діячів України, Національної спілки кінематографістів України та Національної спілки журналістів України^[2].

Васильєв Сергій Геннадійович
Народився	26 червня 1960(1960-06-26) (65 років)  Харків, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	театральний критик, педагог, викладач університету, журналіст
Галузь	театральна критикаd[1] і педагогіка[1]
Alma mater	Харківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського (1982)
Вчителі	Горбенко Анатолій Григорович
Знання мов	українська[1]
Заклад	Культура і життя, Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого, День, Столичные новости, ШО, MARI NAAU, Коммерсантъ Украина і Апостроф
Членство	Національна спілка театральних діячів України, Національна спілка кінематографістів України і Національна спілка журналістів України
Нагороди	Київська пектораль (1992)

Життєпис

Народився 26 червня 1960 року в місті Харкові (нині Україна). 1982 року закінчив театрознавчий факультет Харківського інституту мистецтв^[3], де навчався у Аркадія Плетньова, Анатолія Горбенка^[4].

Трудову діяльність розпочав на Харківському обласному радіо, де працював протягом 1982—1984 років; з квітня 1984 року по червень 1997 року обіймав посади кореспондента, редактора відділу театрів, заступника редактора в редакції газети «Культура і життя»^[5]. Одночасно у 1987—1992 роках вів лабораторію з театральної критики при Спілці театральних діячів України; з 1989 року вів семінар з театральної критики в Київському інституті театрального мистецтва (з 2003 року на посаді доцента); у 1991 році став засновником і протягом 1991—1993 років редактором газети «Кур'єр муз»^[3].

У 1997—1999 роках — редактор газети «День». З 1999 по 2005 рік — оглядач та редактор відділу культури щотижневика «Столичные новости», у 2005—2006 роках — редактор відділу культури часопису «Час.ua», у 2006—2012 роках — оглядач журналу «ШО», у 2006—2014 — оглядач та редактор відділу культури та додатку «Weekend» газети «Коммерсантъ Украина», у 2016—2018 — культурний оглядач інтернет-сайту «Апостроф». Одночасно з 2006 року — завідувач відділу культурних ініціатив, стратегій та технологій Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України (з 2014 року — основне місце роботи)^[5].

Мешкає у Києві.

Діяльність

Член правління та бюро Київського міського відділення Спілки театральних діячів України у 1991—2007 роках; член програмової ради з культури міжнародного фонду «Відродження», член правління Форуму творчої молоді України та президент Асоціації театральних критиків України з 2002 року; голова Правління Центру сучасного мистецтва у 2003 році^[3]. Член Українського Оскарівського комітету в 2019—2021 роках^[6]. 28 липня 2023 року увійшов до складу Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка^[7].

Працював в журі (неодноразово був головою) театральних фестивалів «Херсонеські ігри», «Золотий лев», «Інтертеатр», «Інтерлялька», «Донецькі зустрічі», «Кришталеві вітрила» тощо. У 2006 та 2007 роках входив до журі літературної нагороди «Книга року BBC»^[8][9]. Був прессекретарем фестивалів «Київ-травневий», «Відлуння», «Київ — територія миру», Булгаківського; координатором експертної групи, членом журі та оргкомітету, експертом премії «Київська пектораль» (з 1993 року). Експерт з театру фестивалю «Культурні герої» (2002). Учасник міжнародного проєкту «TEOREMA» (1997). Ініціатор низки культурологічних проєктів, зокрема, «Політтеатр» (2006)^[3].

автор та ініціатор низки культурологічних проєктів^[3][5]

• театрального рейтингу «Київський рахунок» (від 2002 року);
• конкурсу для молодих митців «СтАРТ» (2004);
• «Політтеатр» (2006)

автор ідеї та упорядник^[3][5]

• збірок
  • «Нерви ланцюга» (2003);
  • «100 тисяч слів про любов, включаючи вигуки» (2008);
• книг
  • «25 Молодих історій» (2005; співавторстві з Віталієм Жежерою);
  • «Мала енциклопедія Театру на Подолі» (2008; співавторстві з Віталієм Жежерою);
• поетичної збірки «Дактилоскопия» (2007);

автор

• навчального посібника «Жанри журналістики в рамках семінару з театральної критики» (2008)^[3];
• численних статей, присвячених театру, кіно, фотографії, сучасному мистецтву^[3];
• статей до Енциклопедії сучасної України^[10].

Відзнаки

• Премія Спілки театральних діячів України (1987; за театральнокритичні статті)^[3][5];
• Премія московського альманаху «Современная драматургия»(1989; за кращу публікацію року)^[3];
• Премія «Київська пектораль» (1992)^[3][5];
• Заслужений діяч мистецтв України (2000; за вагомий особистий внесок у розвиток українського театрального мистецтва, високий професіоналізм)^[11];
• Літературно-художня премія імені Івана Котляревського (2000)^[3][5];
• Орден «За заслуги» III ступеня (2008; за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 17-ї річниці незалежності України)^[12];
• Почесна відзнака Міністерства культури України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв» (2016)^[5].