Кисіль Василь Іванович

Васи́ль Іва́нович Кисі́ль (28 жовтня 1948, село Григорівка, Обухівського району, Київської області^[3] — 7 серпня 2019, місто Київ^[4]) — український юрист, доктор юридичних наук (2002^[4]), професор кафедри міжнародного приватного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2002^[4]), адвокат^[5], старший партнер юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери».

Кисіль Василь Іванович
Народився	28 жовтня 1948(1948-10-28)[1]  Григорівка, Обухівський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Помер	7 серпня 2019(2019-08-07)[2] (70 років)
Країна	Україна
Діяльність	адвокат, професор, арбітр
Галузь	Міжнародне приватне право
Alma mater	КНУ імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь	доктор юридичних наук[d]
Науковий керівник	Матвєєв Геннадій Костянтинович
Знання мов	українська, французька і російська
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кисіль.

Василь Кисіль був одним з провідних українських експертів у сферах міжнародного приватного права, цивільного права та законодавства про інвестиції. Неодноразово очолював списки найкращих юристів України. Досліджував проблеми колізійного регулювання в сучасному міжнародному приватному праві, правового регулювання зовнішньо-економічних відносин, цивільно-правові засади регулювання господарської діяльності^[4].

Життєпис

Освіта

У 1976 закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка^[4] за спеціальністю міжнародне право. У 1980 захистив кандидатську дисертацію^[6]. У 2001 році захистив докторську «Механізми колізійного регулювання у сучасному міжнародному приватному праві»^[7].

На вибір професії істотно вплинула робота Г. Ф. Шершеневича «Історія філософії права»^[8]. Під час навчання найбільший вплив на світосприйняття та відношення до майбутньої професії справив професор Г. К. Матвєєв, завдяки якому Василь Кисіль обрав викладацьку кар'єру^[9].

Крім української та російської також володів французькою мовою^[10].

Професійна діяльність

Після закінчення університету в 1976 році працював викладачем на катедрі міжнародного приватного права^[4]. Входив до спеціалізованої вченої ради з юридичних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченка^[11].

У 1986 спільно зі своїми учнями створив юридичну фірму, яка стала у майбутньому першою приватною юридичною фірмою в Україні, а згодом переросла в адвокатське об'єднання. Колишні студенти стали партнерами Василя Кисіля. Відповідно, з 1987 по 1992 роки він був головою правління юридичної фірми «Юрзовнішсервіс» у Києві, а з 1992 року — старшим партнером адвокатського об'єднання «Василь Кісіль і Партнери»^[4]. Він був членом Київської міської колегії адвокатів.

Був членом Постійної палати третейського суду в Гаазі з 26 квітня 2004 року по 2013 рік^[12].

Громадська діяльність

Василь Кисіль брав участь у дорадчих органах при органах державної влади України:

• Науково-консультаційній раді при Вищому господарському суді України з 28 лютого 2003 року^[13][14][15] до припинення роботи суду 15 грудня 2017 року^[16], а поки існували секції з 28 лютого 2003 до 25 лютого 2011 року входив у секцію процесуального законодавства і законодавства про інтелектуальну власність^[13],
• Науково-консультаційній раді при Вищому адміністративному суді України з 28 грудня 2006 до 28 лютого 2013 року^[17][18],
• Науково-консультаційній раді при Верховному суді України з 5 жовтня 2007 року^[19] до припинення його діяльності 15 грудня 2017 року^[16] та Науково-консультативній раді при Верховному Суді з 30 березня 2018 року^[20],
• громадській раді при Міністерстві юстиції України, утвореній на виконання указу Президента України, протягом її існування з 4 лютого 2009^[21] до 16 червня 2011 року^[22],
• Національній комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права при Президенті України протягом її існування з 9 грудня 2010^[23] до 20 лютого 2015 року^[24],
• робочій групі з питань удосконалення підготовки фахівців з вищою освітою за напрямом «Міжнародне право», утвореній Міністерством освіти і науки, молоді і спорту України в 2012 році^[25].

Він був одним із засновників в 1992 році^[26] та членом наглядової ради^[27] Всеукраїнського благодійного фонду «Українська правнича фундація».

Входив до Довірчої Ради Національного університету «Києво-Могилянська академія» у 2010—2015 роках^[28].

Законопроєктна діяльність

Брав участь у підготовці проєктів законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про підприємництво», «Про господарські товариства»^[29], «Про лізинг», «Про режим іноземного інвестування», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»^[4].

В. І. Кисіль вважав: Україні, щоб приєднатися до Європейського Союзу, треба усвідомити суть і значення принципу та концепції верховенства права, за яким прагне жити цивілізована Європа^[3].

Редакційна діяльність

Входив до редакційних колегій періодичних наукових видань «Актуальні проблеми міжнародних відносин» Інституту міжнародних відносин і «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини». Також був членом редакційної колегії друкованого органу Вищого адміністративного суду України^[30][31][32] до припинення роботи суду 15 грудня 2017 року^[16].

Захоплення

Захоплювався театром і живописом^[3][33]. Серед улюблених книг називав ранні оповідання Михайла Зощенка як такі, мовна стилістика яких викликала в нього подив і посмішку^[34].

Публікації

Докладніше: у розділі «Література» нижче

Кисіль В. І. є автором і співавтором підручників, монографій і публікацій. Він також упорядкував збірку праць Матвєєва Г. К.^[35]

Нагороди та визнання

Отримав нагороду «Market Maker in Ukraine», засновану CEE Legal Matters — авторитетним інформаційним виданням про юристів та юридичні ринки Центральної та Східної Європи, яка вручається найбільш досвідченим правникам за особливі досягнення і впливову роль у становленні ринку юридичних послуг в країні^[36][37].

«Ми маємо за велику честь зібрати разом найбільш впливових, загальновизнаних, високоповажних та надзвичайно талановитих правників з усієї Центральної та Східної Європи. Ці професіонали не лише спостерігали за розвитком їхніх ринків, а й значною мірою впливали на процес. В ході дослідження, проведеного у 22 країнах, ми виявили, що лауреати премії Market Makers отримали одностайне визнання колег завдяки їх успіху та репутації, професіоналізму, самовідданості та неухильному дотриманню найвищих стандартів адвокатської етики»^[38].

— Девід Стакі, виконавчий редактор видання CEE Legal Matters

Довідник «The PLC Cross-border Mergers & Acquisitions Handbook 2006/07» визнав Василя Кисіля провідним українським фахівцем у сфері злиттів та поглинань^[3].

Кисіль В. І. декілька років поспіль очолював перелік найвідоміших юристів України, складений щорічним оглядом ринку «Юридичні фірми України» (рос. «Юридические фирмы Украины»)^[3]. Визнаний довідником «Ukrainian Law Firms» (a Handbook for Foreign Clients) провідним експертом із інвестиційних питань протягом всіх років існування даної номінації^[3]. Увійшов до списку 50 найкращих юристів за версією дослідження «Юристи України 2008. Вибір клієнта», що проводилося «Юридичною газетою»^[39].

Довідник «The PLC WHICH LAWYER? YEARBOOK 2008» відзначив Василя Кисіля серед провідних спеціалістів в області банківської справи й фінансів, а також злиття й поглинання^{[джерело?]}.

Щорічним виданням «The International Who's Who of Business Lawyers», що ґрунтується на незалежних рекомендаціях колег і клієнтів, Василь Іванович Кисіль неодноразово вказувався серед провідних світових фахівців з корпоративного управління^{[джерело?]}.

Згідно з міжнародним довідником Chambers Europe 2008 пан Кисіль був одним із найкращих українських юристів в області корпоративного й комерційного права: "…партнер Василь Кисіль …характеризувався опитуваними як «наставник — більшість інших передових українських юристів училися в нього, а він як і раніше провідний авторитет»^{[джерело?]}.

У 2013 році став лауреатом відзнаки Асоціації правників України «За честь і професійну гідність»^[40][41].

Вшанування пам'яті

У липні 2020 року розпочав роботу Благодійний фонд пам'яті Василя Кисіля^[42], який підтримує освітні проєкти. 2021 року за підтримки фонду видано художньо-публіцистичну книгу спогадів про Василя Івановича «Зворушлива константа»^[43].