Процюк Василь Яронович

Процюк Василь Яронович (псевдо: «Кропива») — (22 грудня 1914, с. Городиловичі Сокальського району Львівської області — 13 травня 1944, с. Кордишів Шумського району Тернопільської області) — діяч ОУН та УПА, керівник штабу куреня «Крука» (Климишин Іван) (1943), організатор і керівник старшинської та підстаршинської шкіл на Шумщині, командир сотні, куреня, начальник штабу групи УПА-Південь (1943 — 13.06.1944). Учасник «Просвіти».

Василь Процюк
Майор
Загальна інформація
Народження	22 грудня 1914(1914-12-22) с. Городиловичі, Сокальський район, Львівська область
Смерть	13 червня 1944(1944-06-13) (29 років) с. Кордишів, Шумський район, Тернопільська область
Псевдо	«Кропива»
Військова служба
Приналежність	Українська держава (1941) ОУН
Вид ЗС	УПА
Війни / битви	Друга Світова війна:
Командування
Начальник штабу УПА-Південь лютий 1944 — березень 1944 Заступник командира, керівник оперативного відділу КВШ УПА-Південь березень 1944 — 13 травня 1944 початок 1943-липень 1943 Начальник штабу Кременецького куреня УПА липень-жовтень 1943 Командир Кременецького куреня УПА листопад 1943-березень 1944 Командир вишкільного відділу штабу ВО-2 «Богун»
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Процюк.

Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го кл. (посмертно).^[1]

Життєпис

У 1930-х роках організував гурток «Просвіти» у своєму рідному селі.

У 1937 p. служив капралом у Війську Польському, y вересні 1939 p. брав участь у німецько-польській війні.

Після переходу на територію Західної України (Волинь), зайняту радянськими військами, ув'язнений в Луцькій тюрмі, звідки втік у 1941.

1943 року був керівником штабу куреня «Крука» (Климишин Іван), організатором і керівником старшинської та підстаршинської шкіл на Шумщині, командир бойової сотні, куреня УПА-Північ і його табору біля с. Велика Іловиця Шумського району, начальник штабу групи УПА-Південь (1943 — 13.06.1944).

Застрелився зі своїм охоронцем у криївці, яку оточив підрозділ НКДБ, 13 червня 1944 року в с. Кордишів Шумського району. Похований разом з охоронцем та п'ятьма повстанцями на Старому Цвинтарі м. Шумськ.

Меморіальна плита на пам'ятнику Василю Процюку-Кропиві (граніт) (1995 рік) поблизу каплиці на місці знищеного с. Городиловичі

Нагороди

• Згідно з Постановою УГВР від 8.10.1945 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 4/45 від 11.10.1945 р. майор УПА, шеф крайового військового штабу УПА-Південь Василь Процюк – «Кропива» нагороджений Золотим хрестом бойової заслуги УПА 1 класу.
• Згідно з Постановою УГВР від 12.10.1952 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 3/52 від 12.10.1952 р. майор УПА, шеф Крайового військового штабу УПА-Південь Василь Процюк – «Кропива» вдруге нагороджений Золотим хрестом бойової заслуги УПА 1 класу^[1].

Вшанування пам'яті

• 1996 в Шумську започатковано щорічні шахові турніри на приз імені Процюка (нині — кубок повстанців «Крука» і «Кропиви»).
• 9.02.2018 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам’яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Київ Золоті хрести бойової заслуги УПА 1 класу (№ 019, та № 020) передані Миколі Процюку, синові Василя Процюка – «Кропиви».
• У багатьох містах України є Вулиця Героїв УПА, до яких належить і Василь Процюк.

Джерела

• Г. Петрук-Попик. Процюк Василь Яронович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 154. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Володимир Пукач, Ігор Олещук. За свободу і соборність. Зародження і бойові дії УПА на землях Тернопільщини (волинська частина області)