Василів день

Василів день (Новий рік) — день народного календаря у слов'ян, що припадає на 1 січня. Назва дня походить від імені святого Василія Великого. Перший день нового року, початок «Страшних вечорів»^[2]. У східних слов'ян цього дня було прийнято ходити посівати по хатах^[3][4].

Василів день
Дата	1 січня
Пов'язаний з	Маланка
Василів день у Вікісховищі

Ікона " Святий Ілля з мечем «. 1668 ^[1]». 1668. («Ходить Ілля на Василя, носить ляску житяну»)

Новорічна листівка початку ХХ століття

Інші назви

• болг. Св. Василъ, Сурваки^[5], Суръва година, Сурова година^[6], Васильовден, Сурвакден^[7];
• рос. і церк.-слов. Обрезание Господне, Святой Василий Великий^[8]; Василий-свинятник, Свиной праздник^[9], Василий Солноворот^[8];
• біл. Васілле^[10], Васілля^[11];
• словац. Obrezanie Krista Pána; чеськ. Obřezáni Páně, Slavnost Matky Boží Panny Marie^[8];
• серб. Мали Божић, Ново лето, Нова година, Васиљевдан^[12].

У цей день їх також шанують: православні слов'яни — Василій Великий, Обрізання Господнє ; слов'янами-католиками — Обрізання Господнє, Свято Божої Матері Діви Марії^[cs]; чиї імена присутні у назвах дня^[13].

Обряди та повір'я

Напередодні селяни ходили по хатах з привітаннями та побажаннями благополуччя. Старовинні назви дня Овсень, Таусень, Баусень . При цьому відбувався стародавній обряд посівання або обсівання, відомий також як овсінькання, ходити таусити, сіняти, кликати овінь ^[14].

В деяких місцях прийнято напередодні ходити по хатах (колядувати, щедрувати) і збирати пироги, свинячі ноги і взагалі їстівні святкові речі. Селяни, які робили цей обхід, примовляли під вікнами будинків: «Свинку та борівка кидай для Васильового вечора», або ж: «Кишку та ніжки у верхнє віконце». Свиняче м'ясо складало головне частування під час Васильового вечора та Різдвяних свят. Посівання ж проводили виключно вранці 1 січня^[15] . Рано вранці діти, зібравшись разом, ходили до обіду по хатах сіяти з рукава, рукавиці або з мішка зерна вівса, гречки, жита та інших хлібів і при цьому співали посівальну пісню або примовляли: «На Щастя на Здоров'я на Новий Рік ! Роди Боже Жито-Пшеницю і Всяку Пашницю», «Уроди, Боже, всякого жита по засіку, що по засіку та по великому, а й стало б жита на весь світ хрещений». Старша жінка (більшуха) намагалася зловити зерно фартухом, що розкидається. Все «засіяне» зерно збиралося і зберігалося до посіву — його додавали до першої сівалки. На Василів день готували кашу, з особливими обрядами, з ворожінням на каші про щастя і добробут наступного року для сім'ї^[14].

Цього дня пекли печиво, що нагадує корів, свиней, овець та свійську птицю. У багатьох у цей день стояло на столі засмажене порося або свиняча голова. При цьому всі сусіди могли прийти до будинку і почастуватися цією стравою, заплативши господарям трохи грошей, які назавтра здавалися до парафіяльної церкви^[16]. Святий Василій Великий вважався покровителем свиней^[17]. Пастухи глибоко шанували святого Василія і боялися прогнівити його^[14].

Вранці кожен член сім'ї намагався стати першим і принести води з колодязя, джерела або річки і вмитися. Вірили, що комусь це вдавалося, той весь рік буде бадьорим, рухливим^[10]. Для новорічного вмивання білоруси у воду клали мідні чи золоті монети — щоби весь рік бути «червоним і міцним», як мідь і золото; срібні монети — щоб мати «біле» (чисте) обличчя^[16].

Василів день у побуті українців вважався терміном у господарському часі обчисленні, а тому й говорили: «а то було під час Васильового дня», «він найнявся від Васильового дня до Євдокії» тощо.^[14]

У деяких регіонах у цей день вважали за необхідне почати «для прикладу» якусь роботу, щоб потім вона була успішною весь рік^[16].

Приказки та прикмети

• Січень на поріг — прибуло дня на курячий стрибок^[18].
• «На Новий рік — курячий стрибок» (чеськ. Na Nový rok o slepičí krok)^[19].
• «На Новий рік дощ — на Великдень сніг» (чеськ. Na Nový rok déšť - o velikonocích sníh)^[19].
• «Новий рік погодний — урожай буде огрядний» (пол. Nowy Rok pogodny — zbiór bedzie dorodny)^[20].

Див. також

• Василів вечір
• Сурва