Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Васнецов Віктор Михайлович
російський художник (1848-1926) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ві́ктор Миха́йлович Васнецо́в (рос. Ви́ктор Миха́йлович Васнецо́в; 3 (15) травня 1848, с. Лоп'ял, Вятка, Російська імперія (нині Кіровська область) — 23 липня 1926, Москва, РРФСР, СРСР) — російський художник, майстер історичного та фольклорного живопису. Молодший брат — художник Аполлінарій Васнецов. Є одним із авторів розписів у Володимирському соборі в Києві.
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Народився 3 (15) травня 1848 р. в чуваському селі Лоп'ялі («Тихе село» в перекладі з чуваської) Уржумської волості Вятської губернії (нині — Кіровської області) у родині спадкового православного священика Михайла Васильовича Васнецова (1823-1870), що походив зі стародавнього вятського роду Васнецових, та його дружини Аполлінарії Іванівни.
У родині було шестеро синів, із яких Віктор був другим. У 1850 році батько отримав нову парафію, і родина переїхала в невелике село Рябово, де було збудовано з модрини затишний будинок із мезоніном. У ньому Віктор провів свої дитячі роки, які згадував із вдячним відчуттям усе життя.

Освіту здобув у Вятській духовній семінарії. Учився живопису в Санкт-Петербурзі — спершу в Івана Крамського в «Малювальній школі товариства підохочення мистецтв» (рос. Рисовальная школа общества поощрения художеств) у 1867–1868 рр., потім у Художній Академії (1868–1875).
Після закінчення Академії їздив за кордон. Виставляти свої роботи почав у 1869 році, беручи участь спочатку в експозиціях Академії, потім — у виставках передвижників.
На початку 1885 року отримав від Адріяна Прахова запрошення взяти участь у розписі щойно збудованого Володимирського собору в Києві. Не відразу, але свою згоду художник дає. У нього вже є досвід — абрамцевська церква Спаса, епічні полотна. Усе це дозволяє йому звернутися до розпису великих стін, створення монументально-декоративного простору.
Будучи віруючою людиною, в роботі для церкви він починає бачити своє справжнє покликання. У величезному соборі Васнецову треба було розписати головний неф і апсиду, відобразити найважливіші сюжети Старого та Нового Заповітів, зобразити російських історичних діячів, прилічених до лику святих, прикрасити споруду орнаментами.
У 1893 році Васнецов стає дійсним членом художньої Академії.
Російський патріот-великодержавник. Після 1905 року співчував Союзу російського народу, але не став його членом[2], брав участь в оформленні його видань.
Remove ads
Творчість
Узагальнити
Перспектива
У творчості Васнецова яскраво представлені різні жанри, що стали етапами дуже цікавої еволюції: від побутового малювання до казки, від станкового живопису до монументального, від приземленості сподвижників до прообразу стилю модерн. На ранньому етапі в роботах Васнецова переважали побутові сюжети, наприклад в картинах «З квартири на квартиру» (1876), «Військова телеграма» (1878), «Книжкова ятка» (1876), «Балагани в Парижі» (1877).
Пізніше головним напрямом стає билинно-історичне — «Витязь на роздоріжжі» (1882), «Після побоїща Ігоря Святославича з половцями» (1880), «Альонушка» (1881), «Іван Царевич на Сірому Вовку» (1889), «Богатирі» (1881—1898), «Цар Іван Васильович Грозний» (1897).
У кінці 1890-х все помітніше місце в його творчості посідає релігійна тема (роботи у Володимирському соборі в Києві і в храмі Воскресіння в Санкт-Петербурзі, акварельні малюнки і підготовчі оригінали стінного живопису для собору святого Володимира).
Після революції 1917 року Васнецов продовжував працювати над народними казковими темами, створюючи полотна «Бій Добрині Микитича з семиголовим Змієм Гориничем» (1918); «Кощій Безсмертний» (1917—1926). Фасад Третьяковської галереї виконаний за його малюнками.
Remove ads
Твори
- Витязь на роздоріжжі (1878)
- Богатирі (1898)
- Ілля Муромець (1914)
- Альонушка (1881)
- Килим-самоліт (1880)
- Іван-Царевич на сірому вовку (1889)
- З квартири на квартиру (1876)
- Царівна-жаба (1918)
- Прощання князя Олега з конем (1899)
- Відпочинок великого князя Володимира Мономаха після полювання
- Могильник (1871)
- Преферанс (1879)
- Альонушчин став (1880)
- Чотири вершники Апокаліпсиса (1887)
- Страшний суд (1904)
- Хрещення Русі (1890)
- Гамаюн, птиця віща (1897)
- Гусляри (1899)
- Снігуронька (1899)
- Зустріч Олега с чарівником[ru] (1899)
- Ескіз фасаду Третьяковської галереї (1904)
- Поєдинок Пересвіта з Челубеєм (1914)
- Кощій Безсмертний (1926)
- Кам'яна доба (1885)
Музеї
- У Москві, у провулку Васнецова, розміщений Будинок-музей В. М. Васнецова
- Російський музей у Санкт-Петербурзі
- Державний Кіровський обласний художній музей ім. В. М. та А. М. Васнецових в м. Кірові Кіровської області Російської федерації
- Меморіальний будинок-музей В. М. та А. М. Васнецових у с. Рябово Кіровської області
Див. також
- 3586 Васнецов — астероїд, названий на честь митця та його брата[3].
Примітки
Бібліографія
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads