Вацеба Григорій Васильович

Григорій Васильович Вацеба (псевдо — «Сулима», «Варнак», «Бродич», «Орлов», «Мороз», «Маґура»; 23 січня 1917, с. Радча, нині Івано-Франківська міська громада — 1 липня 1951, с. Ловаги, нині Перегінська селищна громада, Івано-Франківська область) — керівник Станиславівського, Галицького, Надвірнянського надрайонових проводів ОУН, заступник керівника Калуського окружного проводу ОУН.

Коротка інформація Григорій Вацеба, Загальна інформація ...

Григорій Вацеба
В. Григорій «Сулима» (1942 р.)
Загальна інформація
Народження	23 січня 1917(1917-01-23) с. Радча, нині Івано-Франківська міська громада
Смерть	1 липня 1951(1951-07-01) (34 роки) с. Ловаги, нині Перегінська селищна громада, Івано-Франківська область
Псевдо	«Сулима», «Варнак», «Бродич», «Орлов», «Мороз», «Маґура»
Військова служба
Приналежність	Українська держава (1941)
Вид ЗС	УПА ОУНР
Війни / битви	Друга Світова війна
Командування
заступник провідника Калуського окружного проводу ОУН

Народився 23 січня 1917 року в с. Радча Станиславівського повіту (тепер — Тисменицького р-ну Івано-Франківської обл.) в родині Василя та Ганни Вацеби, заможних господарів-рільників. Крім Гриня були ще брати Василь, Михайло, Микола, Панько і сестра Параска.

Із 1924 р. навчається у Радчанській чотирикласній школі, після закінчення якої продовжує навчання в Державній гімназії з українською мовою навчання у Станиславові. У 2-му класі, 1.11.1930 р. змушений покинути навчання, — померла мати Гриня. Через рік й батько. Веде домашню господарку під опікою старшого брата, бере активну участь у діяльності товариства «Сокіл» та «Просвіти».

1933 року вступає до лав Юнацтва ОУН. 1937 року стає членом осередку ОУН в Радчі, а вже через рік очолює його. Восени того ж, 1938-го року, як організатора антипольської акції (спів націоналістичних пісень), засуджено на шість місяців ув'язнення.

З приходом більшовиків, у вересні 1939 року, разом зі своїм добрим товаришем Михайлом Остап'яком нелегально переходить радянсько-німецький кордон, у Закерзоння, на територію новоутвореної Генеральної губернії «Польща». З 1940 року Григорій Вацеба — провідник Ярославського району Перемишлянського повіту ОУН. Наприкінці березня 1941 року відбуває у Краків як учасник II Великого збору ОУН(б), що проходи там у днях 1-4 квітня. Згодом, у травні 1941 р., на виконання Постанови и Великого збору були прийняті Інструкції Революційного Проводу ОУН(б) для організаційного активу в Україні на період війни — «Боротьба й діяльність ОУН під час війни».

У 1942 році Григорій повертається в рідне село Радчу. Переходить на нелегальне становище й очолює господарчу референтуру Станиславівського повіту ОУН. З початку 1943 року провідник Станиславівського повітового проводу ОУН. Від червня 1945 року очолює Товмацький (Тлумацький) надрайонний провід ОУН (06.1945-07.1948).

Після ліквідації у 1948 р. провідника Надвірнянського надрайонного проводу ОУН «Діброви» — «Доктора», очолює даний провід (08.1948-08.1950).

В зимовий період, з 1 грудня 1948 по 2 квітня 1949 року, веде «Щоденник Надвірнянського Надрайонного осередку ОУН „Верховина“ за зимовий період 1948/49 року». З нього дізнаємося, зимували повстанці далеко в горах Надвірнянщини, за 15 км від с. Рафайлів, в хаті-лісничівці. Зимувало тоді їх семеро: «Варнак» — Григорій Вацеба, «Ксеня» — Марія Бабінчук, «Тугар» — Антон Костик, «Деркач» — Онуфрій Онуфрак, «Явір» — Михайло Палагняк, «Горліс» — Іван Онуфрак, «Дорошенко» — Петро Білусяк.

7 липня 1950 року в лісі біля полонини Плоска на терені села Ясіня, Закарпатської області «Варнак» — Григорій Вацеба і «Ксеня» — Марія Бабінчук одружилися. 28 серпня того ж року у них народилася дочка, яку вони назвали Мотря-Ганнуся.

Обставини призначення Григорія організаційним референтом Калуського окружного проводу ОУН, а згодом — заступником окружного провідника Калущини (08.1950-06.1951) змусили батьків віддати дитину під опіку чужим людям.

1 вересня дитину було доставлено до села Яблуниця, Яремчанськогорайону Станиславівської області й віддано під опіку цивільним людям. Опікункою Ганнусі Щербанюк від п'ятого дня її народження стала жителька села Яблуниця Гафія Манівчук, яку вона завжди називала матір'ю.

1 липня 1951 року Григорій Вацеба — «Маґура», його дружина Марійка — «Ксеня», та три охоронці («Дуб» — Ярослав Белейович, «Тарас» та «Голуб» — Михайло Мельник), перебуваючи на хуторі Ловаги біля села Небилів Перегінського району, загинули у нерівному бою з опергрупою відділу 2-Н УМДБ Станіславської області.

Вацеба Григорій Васильович

Життєпис

Див. також

Джерела та література

Посилання

Wikiwand - on