Вацлав Мацейовський

Вацлав Александер Мацейовський, Вацлав-Олександр Мацейовський (пол. Wacław Aleksander Maciejowski; 10 вересня 1792 — 9 лютого 1883) — польський історик культури, права і літератури ліберального напряму. Юрист за фахом.

Вацлав Мацейовський
Народився	10 вересня 1792(1792-09-10)[1]  Těrlickod, Пйотркув-Трибунальський, Лодзинське воєводство, Польща або Кальварія-Зебжидовська, Ґміна Кальварія-Зебжидовська, Вадовицький повіт, Малопольське воєводство, Польща[1]
Помер	10 лютого 1883(1883-02-10) (90 років)  Варшава, Російська імперія[1]
Поховання	Повонзківський цвинтар
Країна	Річ Посполита  Варшавське герцогство Королівство Польське
Діяльність	історик культури, викладач університету
Alma mater	Варшавський університет HU Berlin Геттінгенський університет
Галузь	історія
Заклад	Варшавський університет
Членство	Познанське товариство приятелів наук Society of Serbian Lettersd Сербське вчене товариствоd Краківське наукове товариство[1]
Війна	Листопадове повстання 1830—1831
Автограф
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Вацлав Мацейовський у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мацейовський.

Біографія

Навчався в Краківській академії (1812—1814), Бреславському, Берлінському, Геттінгенському університетах (1814—1818). 1818—1831 — професор Варшавського університету. Викладав загальне і римське право. Від 1838 — професор стародавньої літератури в Римо-католицькій академії у Варшаві, згодом суддя апеляційного трибуналу.

Захоплювався вивченням слов'янського права, всебічно досліджував культуру давніх слов'ян на підставі пам'яток слов'янського права, вивчення мови і побуту слов'янських народів, шукав єдині корені слов'янства.

Головні історичні праці: «Історія слов'янського законодавства» (т. 1–4, Варшава, 1832—1835), «Польща і Русь до першої половини XVII ст. з огляду звичаїв і нравів» (т. 1–4, Варшава, 1842), «Первісна історія Польщі і Литви» (Варшава, 1846). У центрі уваги М. — польська і українська знать, побут і розваги яких він докладно описує.