Вацлав Кшижановський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кшижановський.

Вацлав Кшижановський (пол. Wacław Krzyżanowski, 22 січня 1881, Варшава — 12 березня 1951, Краків) — польський архітектор.

Вацлав Кшижановський
Народження	22 січня 1881(1881-01-22) Варшава
Смерть	12 березня 1951(1951-03-12) (70 років) Краків
Поховання	Раковицький цвинтар
Країна (підданство)	Польща
Навчання	Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Краків
Членство	SARPd
Нагороди
Вацлав Кшижановський у Вікісховищі

Біографія

Народився у Варшаві. 1904 року закінчив Львівську політехніку. 1902 року спільно із Зигмунтом Добжанським та Мар'яном Гейтцманом заснував Союз студентів архітектури у Львові (перше зібрання відбулось 1903 року).^[1] Навчався у Паризькій школі мистецтв. Відбував практику у Відні. Працював у Кракові в архітектурному бюро Юзефа Пакеса. Роботи того часу значною мірою тяжіють до класицизму. Член Кола архітекторів у Кракові. Публікував репродукції власних рисунків та творів живопису у краківському часописі «Architekt».^[2] У 1910–1912 роках був секретарем організації. 1912 року був одним з організаторів у Кракові Виставки архітектури та інтер'єрів в оточенні садовому. Створив для неї кілька проектів, які було реалізовано. Входив до виконавчого комітету виставки.^[3] У 1914–1916 роках член Чільного комітету народного. Від 1919 року — інспектор відбудови краю, від 1920 — директор робіт публічних з відбудови у Кракові. У 1921–1939 роках був професором архітектури інтер'єрів Державного інституту пластичних мистецтв. У 1928–1935 належав до Безпартійного блоку співпраці з урядом.

Член Краківського технічного товариства. На початку грудня 1908 року у складі делегації товариства брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові.^[4] Пізніше член Спілки архітекторів Краківського воєводства.^[5] Член журі конкурсів на проект перебудови садиби Скібневських у селі Голозубинці Хмельницької області (1904)^[6], проектів розписів каплиці Собеського на Кахленбергу у Відні (1909)^[7], фасадів Національного музею на Вавелі (1912)^[8], проектів будинку Гірничої академії у Кракові (1913)^[9], регуляції вулиці Вольської у Кракові (1914)^[10], будинку державної учительської семінарії у Пщині (1925)^[11], будівлі Міністерства закордонних справ у Варшаві (1929).^[12]

Роботи

• Дім на вулиці Битви під Леніно, 8 у Кракові (1905–1906, співавтор Юзеф Пакес).
• Перебудова інтер'єрів готелю і ресторану Поллера на вулиці Шпитальній, 30 у Кракові (1907).
• Бурса академічна на вулиці Гарбарській, 7 у Кракові (1908–1909, співавтор Юзеф Пакес).
• Дім на вулиці Шпитальній, 32 у Кракові (1909, співавтор Юзеф Пакес).
• Дім родини Попелів на вулиці Асника, 1, на розі з вулицею Баштовою у Кракові (1909–1910, співавтор Юзеф Пакес).^[13]
• Будинки на алеї Словацького, 44-46-48 у Кракові (співавтор Юзеф Пакес).
• Вілла професора Натансона на вулиці Студентській, 3 у Кракові (1909–1910, співавтор Юзеф Пакес).
• Корчма з альтанками на краківській Виставці архітектури та інтер'єрів у садовому оточенні 1912 року. Зовні вирішена із деякими елементами бароко. Оздоблення інтер'єрів та екстер'єрів виконав художник Процайлович.^[14] Кіоски для квітів там же.^[15]
• Школа св. Ядвіги на вулиці Крупничій, 38 у Кракові. Збудована у 1911–1912 роках. Співавтор Юзеф Пакес.^[16]
• Перебудова дому Польської академії знань на вулиці Славковській 17/19 у Кракові у 1911–1913 роках. Співавтор Юзеф Пакес.^[17]
• Проект спільного будинку слюсарської, столярської та бронзоливарної майстерень для міської Газовні у Кракові. Проект розбудови адміністративного корпусу. Усе реалізовано 1921 року.^[18]
• Проект дерев'яного костелу в Ющині від 1923 року. Не реалізований.^[19]
• Палата скарбова у Кракові на ділянці між вулицями Крупничою, Чистою і щойно прокладеною Скарбовою, споруджена у 1922–1925 роках. Має акцентований іонічним портиком вхід, а також декоративно розчленовані колонами скруглені наріжники. Неокласицистична будівля вирішена монументально, але має головний фасад на другорядній вулиці Скарбовій, позбавлена вигідних точок для огляду.^[20]
• Проект санаторію у Криниці-Здруй на вулиці Нітрібітта для конкурсу 1926 року. Співавтор Богдан Лащка. Не здобув нагород, але був придбаний журі.^[21]
• Проект від 15 грудня 1928 року на забудову ділянки між вулицями Баштовою, Кроводерською і Біскупьою у Кракові. Замовник — Товариство взаємного страхування.^[22]
• Два проекти будинку Ягеллонської бібліотеки у Кракові. Створені для конкурсу 1928 року, де здобули відповідно перше і друге місце.^[23]
• Костел у селі Хмелюв Підкарпатського воєводства (1920-ті).^[24]
• Хрест, створений за проектом Кшижановського і уміщений 7 квітня 1935 року на знищеному блискавкою дереві біля палацу Тарновських у Дзікові (тепер дільниця Тарнобжега).^[25]