Вашингтонська декларація

Вашингтонська декларація (повна назва — Декларація незалежності чехословацького народу тимчасового уряду Чехословаччини) (чеськ. Washingtonská deklarace (Prohlášení nezávislosti československého národa jeho prozatímní vládou československou), словац. Washingtonská deklarácia (Prehlásenie nezávislosti československého národa dočasnou vládou československou)) — декларація лідерів чехів і словаків у вигнанні, написана Томашем Гаррігом Масариком 13—16 жовтня 1918 року у Вашингтоні^[1][2] і вперше опублікована 18 жовтня 1918 року в Парижі^[3]. Декларація проголосила незалежність Чехо-Словацької держави^[4].

Вашингтонська декларація
Назва	чеськ. Prohlášení nezávislosti československého národa jeho prozatímní vládou československou
Підзаголовок	(tzv. Washingtonská deklarace z 16. října 1918)
Видання або переклади	Declaration of Independence of the Czechoslovak Nation by its Provisional Governmentd
Автор	Томаш Гарріг Масарик
Дата публікації	18 жовтня 1918
Мова твору або назви	чеська
Твір доступний на	archive.org/details/declarationofind00cze
Прийнятий законодавцем	Czechoslovak National Councild
Статус авторських прав	🅮 і 🅮

Вашингтонська декларація відкинула можливість федеральної перебудови Австро-Угорщини і проголосила самостійність Чехо-Словацької держави, основними принципами якої були оголошені ідеали сучасної демократії. Декларація проголосила: новостворена держава буде республікою, що гарантує повну свободу совісті, віри, слова, друку і зборів, а також право на подавання петицій. Релігія відділялася від держави^[5][6].

Декларація гарантувала рівне виборче право для обох статей, пропорційне представництво меншин в управлінні державою, визначила принципи парламентської демократії, заміну постійної армії міліцією і оголосила план з проведення широкої соціальної та економічної реформи, що передбачала, зокрема, скасування дворянських титулів.

У декларації використовувався термін «чехословацький народ», чим вона відрізнялася від попередніх клівлендської і піттсбурзької угод, в яких писалося про два народи, чехів і словаків.

Декларацію підписали:

• Томаш Гарріг Масарик — як прем'єр-міністр і міністр фінансів;
• Мілан Растіслав Штефаник — як міністр національної оборони;
• Едвард Бенеш — як міністр закордонних і внутрішніх справ.

Одночасно з публікацією Вашингтонської декларації міністр закордонних справ Австро-Угорщини Дьюла Андраші, надіслав президенту Сполучених Штатів Вудро Вільсону ноту (нота Андраші)^[7], в якій йшлося про готовність його країни прийняти умови миру зі США і згоду з визнанням прав чехословаків і югославів^[8]. Австро-Угорський імператор Карл I видав того ж дня маніфест «Моїм вірним австрійським народам»^[9], в якому пропонував зберегти цілісність Австро-Угорщини і запропонував федеративний устрій майбутньої Австрії. У той час, однак, імперія була вже на грані розпаду.