Ведерніков Микола Степанович

Микола Степанович Ведерніков (18 червня 1925 — 29 грудня 2011) — учасник Другої світової війни, командир кулеметного розрахунку 969-го стрілецького полку 273-ї стрілецької дивізії 6-ї армії 1-го Українського фронту, старшина.

Ведерніков Микола Степанович
Народження	18 червня 1925(1925-06-18)  Верхні Татишли
Смерть	29 грудня 2011(2011-12-29) (86 років)  Чорнушка, Пермський край, Росія
Поховання	Чорнушка
Країна	СРСР
Звання	старшина
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ведерніков.

Біографія

Народився в селі Верхні Татишли Татишлинського району Башкортостану. Незабаром його сім'я переїхала в Чернушинський район Пермської області.

У Червоній армії з 1943 року, після закінчення тримісячних курсів молодших командирів з липня 1943 року учасник війни.

Командир кулеметного розрахунку старший сержант М.С. Ведерніков відзначився в серпні 1944 року при форсуванні річки Вісли, утримання та розширення Дороткинського плацдарму (Польща). На висоті 207,8 під час атаки противника він підпустив атакуючих на близьку відстань і знищив з кулемета до 150 німецьких солдатів і офіцерів.

У місті Штригау (Німеччина) з 14 по 18 лютого 1945 року в критичну хвилину бою ліг за кулемет, розрахунок якого вибув з ладу, і відбив атаку противника. Всього в боях за місто Штригау М.С. Ведерніковим відбито 8 атак і знищено до роти гітлерівців, подавлений вогонь 2-х кулеметних точок.

У боях за місто Бреслау (Вроцлав, Польща) 10 березня 1945 року старший сержант Ведерніков М. С., підтримуючи просування штурмової групи, вогнем свого кулемета знищив 3 кулеметні точки противника, завдяки чому штурмова група без втрат оволоділа кварталом.

З літа 1944 року М.С. Ведерніков чудово опанував мистецтвом снайперської справи. До кінця війни вогнем з кулемета і снайперської гвинтівки він особисто винищив до 300 гітлерівців.

Указом Президіуму Верховної Ради СРСР від 26 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування та проявлені мужність і героїзм в боях з німецько-фашистськими загарбниками старшому сержанту Ведернікову Миколі Степановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8642).

Після війни Ведерніков М. С. демобілізувався в званні старшина. Працював у Пермській області комбайнером, бригадиром рільничої бригади, інженером з техніки безпеки конезаводу. За високі врожаї нагороджений орденом Леніна. Жив у селі Тауш Пермської області, потім в місті Чорнушка Пермського краю.

Микола Степанович Ведерніков помер 29 грудня 2011 року в місті Чорнушка Пермського краю.

Нагороди

• Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (27.06.1945, № 8642)
• Орден Леніна (27.06.1945).
• Орден Леніна.
• Орден Червоного Прапора (19.08.1944)
• Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (06.04.1985)
• Орден Слави 2-го ступеня (05.05.1945)
• Орден Слави 3-го ступеня (22.10.1944)
• Медаль «За відвагу» (12.02.1944)^[1].

Пам'ять

• На батьківщині М.С. Ведернікова у селі Верхні Татишли Татишлинського району Башкортостану його ім'ям названа вулиця.
• Погруддя М.С. Ведернікова у числі 12 Героїв Радянського Союзу і 2 повних кавалерів ордена Слави жителів — Чернушинського району, встановлено на Алеї Слави, відкритої 9 травня 2010 року в місті Чорнушка.