Велика Східноазійська конференція

Велика Східноазійська конференція (Конференція Великої Східної Азії, Токійська конференція; (яп. 大東亞會議, Dai Tōa Kaigi), сучасними ієрогліфами - яп. 大東亜会議) - саміт, що проходив у Токіо з 5 по 6 листопада 1943 року. У конференції взяли участь представники семи держав-членів Великої Східноазійської сфери взаємного процвітання на чолі з Японською імперією.

Велика Східноазійська конференція 大東亞會議
Країна-організатор конференції    Країни-учасниці конференції    Території, на які претендувала Китайська республіка (центральний та західний Китай) та Вільна Індія (Британська Індія)    Території, окуповані Японією
Інші назви:	Конференція Великої Східної Азії, Токійська конференція
Дата проведення:	5 - 6 листопада 1943
Місце проведення:	Токіо, Японська Імперія
Країни-учасниці:	Японська Імперія Держава Бірма Китайська республіка Маньчжурська держава Вільна Індія Королівство Таїланд Філіппінська Республіка

Учасники Великої Східноазійської конференції зліва направо: Ба Мо, Чжан Цзінхуей, Ван Цзінвей, Хідекі Тодзьо, Ван Вайтайакон, Хосе П. Лаурель^[en] і Субхаш Чандра Бос

Лідери та делегації Великої Східноазійської конференції (фото зроблено перед Імператорським будинком)

Субхаш Чандра Бос виступає з промовою

Вид на парламент, фасад будівлі та подіум, прикрашений прапорами країн-учасниць конференції, з натовпу

Головним завданням конференції, організатором якої виступила Японія, було підкреслення ролі Японії як «визволителя» Азії від західного колоніалізму і лідера серед країн Східної Азії^[1]. На сьогоднішній день більшість науковців визнає, що конференція стала фіктивним заходом, оскільки підсумки конференції ніяк не впливали на долю держав, представники яких були запрошені до Токіо^[2][3][4][5]: всі вони знаходилися в залежності від Японії або були окуповані Збройними силами Японії, і лише два з них - Маньчжурська держава і Таїланд - мали дипломатичне визнання з боку хоча б декількох держав за винятком країн Осі і їх союзників (зокрема, Маньчжурію визнала Сальвадор і Домініканська республіка, а Таїланд, більше того, входив до складу Ліги Націй)