Великий громадянин

«Великий громадянин» (рос. Великий гражданин) — радянський двосерійний художній фільм 1937 і 1939 років режисера Фрідріха Ермлера, політична драма. В основу сюжету покладено офіційна точка зору влади СРСР на історію життя і смерті Сергія Кірова. Фільм, фактично виправдує «великий терор» 1937—1938 років. Творчий колектив був удостоєний Сталінської премії I ступеня (1940). Експериментальна телевізійна трансляція фільму стала першою в історії телебачення СРСР (1938).

Великий громадянин
рос. Великий гражданин
Жанр	драма
Режисер	Фрідріх Ермлер
Сценарист	Михайло Блейман Мануель Большинцов Фрідріх Ермлер
У головних ролях	Микола Боголюбов Іван Берсенєв
Оператор	Аркадій Кольцатий
Композитор	Дмитро Шостакович
Художник	Абрам Векслер Микола Суворов Семен Мейнкін
Кінокомпанія	"Ленфільм"
Тривалість	252 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1937
IMDb	ID 0029726
Великий громадянин у Вікісховищі

Сюжет

Події навколо великого партійного керівника Петра Шахова (Микола Боголюбов) розгортаються в 1925 і 1934 роках (1 і 2 серії відповідно). Історія його боротьби з представниками троцькістсько-зінов'євського блоку і їх лідером Карташовим (Іван Берсенєв) стає справою всього життя. Сюжет заповнений діалогами, гострими суперечками між непримиренними противниками. Шахов розпізнає в директорі заводу «Червоний металіст» Авдєєві противника соціалістичного змагання і призначає замість нього справжнього більшовика Надю Колесникову (Зоя Федорова). Чуття не підводить партійного лідера — Авдєєв виявляється шкідником. Кульмінацією стають полум'яні виступи Шахова на зльоті передовиків (1-а серія) і на мітингу на заводі «Червоний металіст». Слова Шахова знаходять підтримку у трудящих і представника ЦК партії товариша Максима (Борис Чирков). Але вороги Шахова і ВКП (б) не дрімають. У фінальній сцені Шахова розстрілює вбивця, що причаївся за однією з дверей будинку культури, який відвідав керівник. Радянські громадяни клянуться над могилою героя, що справу Шахова буде продовжено і ніхто з ворогів не піде від відплати.

У ролях

• Микола Боголюбов — Петро Михайлович Шахов
• Іван Берсенєв — Олексій Дмитрович Карташов
• Олег Жаков — Сергій Васильович Боровський
• Георгій Семенов — Семен Колесніков
• Зоя Федорова — Надя Колесникова
• Олександр Зражевський — Володимир Петрович Дубок
• Юхим Альтус — Савелій Миронович Кац
• Петро Кириллов — Брянцев
• Надія Райська-Доре — Серафима Василівна, мати Шахова
• Євген Немченко — Дронов
• Борис Чирков — товариш Максим, представник ЦК
• Валентин Кисельов — редактор газети Гладких
• Наталія Рашевська — Ольга, дружина Карташова
• Сергій Рябінкін — Крючков, друг Дронова
• Олександр Полібін — Соловйов
• Олена Єгорова — секретарка Карташова
• Борис Пославський — Яків Олександрович Сизов, резидент іноземрозвідки, він же поручик Владиславський
• Костянтин Адашевський — Лев Іполитович Авдєєв
• Анатолій Кузнєцов — уповноважений ГПУ Вершинін
• Лариса Ємельянцева — Наташа Лосєва
• Борис Жуковський — лісник Іван Герасимович
• Іван Кузнецов — динамітник Альоша Ібрагімов
• Юрій Толубєєв — Михайло Степанович Земцов, 2-й секретар крайкому
• Павло Суханов — секретар
• Олександр Віолінов — Георгій Леонідович П'ятаков

Знімальна група

• Режисер — Фрідріх Ермлер
• Сценаристи — Михайло Блейман, Мануель Большинцов, Фрідріх Ермлер
• Оператор — Аркадій Кольцатий
• Композитор — Дмитро Шостакович
• Художники — Абрам Векслер, Микола Суворов, Семен Мейнкін

Посилання