Величко Анатолій Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Величко.

Анато́лій Іва́нович Вели́чко (8 листопада 1938(19381108), с. Купринка, Федорівський район, Кустанайська область, Казахська РСР) — український художник. Член спілки художників Киргизької РСР (з 1979), член Національної спілки художників України (з 1992).

Анатолій Іванович Величко
Анатолій Іванович Величко |Премії=
При народженні	Величко Анатолій Іванович
Народження	8 листопада 1938(1938-11-08) (86 років) с. Купринка, Федорівський район, Кустанайська область, Казахська РСР
Національність	українець
Країна	СРСР,  Україна
Жанр	живопис, скульптура, металопластика
Навчання	Державне художнє училище ім. С. Чуйкова у м. Фрунзе, нині Бішкек, Киргизстан
Діяльність	художник
Роки творчості	з 1970-х
Твори	«Мандри», серія «Люди на камінні», «Ангел, який прийшов восени», «Екологія душі», «Пустельник», «Благовіщення», «Біблійні мотиви», триптих «Агнець»
Премії	Третя премія і почесний диплом міжнародної виставки в Ерфурті (1996, Німеччина) Почесний диплом Бієнале біжутерії у Яблонці (Чехословаччина, 1983)

Біографія

Народився у с. Купринка Кустанайської області (Казахстан).

1968 року закінчив Державне художнє училище ім. С. Чуйкова у м. Фрунзе, нині Бішкек, Киргизстан. Педагоги з фаху ─ Д. Флешам, Є. Гердюк.

1979 року обраний членом спілки художників Киргизької РСР.

Від 1991 року живе і працює у Полтаві.

Від 1992 року член Національної спілки художників України.

Творчість

Працює в галузі живопису, скульптури, металопластики.

Особливості мистецького світогляду, пов'язані з світосприйняттям через призму східної філософії, втілені у серії ювелірних прикрас «Мандри» (1975), в 11 творах серії «Люди на камінні» (металопластика, 1983–1986), «Ангел, який прийшов восени» (2001), у картинах «Екологія душі» (1995), «Пустельник» (1996), «Благовіщення» (1997), «Біблійні мотиви» (1998–2000), у триптиху «Агнець» (2004).

Брав участь у виставках у Франції (1982), Югославії (1989), Німеччині (1991), Італії (1995).

Брав участь на Бієнале біжутерії у Яблонці (Чехословаччина, 1979, 1983, отримав почесний диплом). Учасник міжнародних виставок у Німеччині (1991, 1996). У Ерфурті 1996 року отримав почесний диплом і третю премію.

Твори Анатолія Величка зберігаються у Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішні (Полтавська область, Україна), Киргизькому музеї образотворчих мистецтв у Бішкеку (Киргизстан), «Збройовій палаті» Кремля та Музеї декоративно-вжиткового мистецтва (Москва, Російська Федерація).