Гірські породи Венери

Гірські породи Венери (рос. венерианские породы, англ. rock from Venus, нім. Venusgesteine) — гірські породи планети Венера. За даними міжпланетних станцій, які здійснили посадку на Венері, венеріанські породи за своїм складом близькі до земних базальтів (про що, зокрема, свідчать дані досліджень калій-уранової систематики) або їх глибинних аналогів — габро. Це ж підтверджують дані таблиці:

Хімічний склад порід поверхні Венери в порівнянні з двома типами земних базальтів
(за Волковим та Ходаковським)

Оксиди, елементи	Дані станції «Венера-13»	Лейцитовий базальт	Дані станції «Венера-14»	Толейтовий базальт
SiO2	45,1 ± 3,0	46,18	48,7 ± 3,6	50,6
TiO2	1,59 ± 0,45	2,13	1,25 ± 0,41	1,2
Al2O3	15,8 ± 3,0	12,74	17,9 ± 2,6	16,3
FeO	9,3 ± 2,2	9,86	8,8 ± 1,8	8,8
MnO	0,2 ± 0,1	0,19	0,16 ± 0,08	0,2
MgO	11,4 ± 6,2	8,36	8,1 ± 3,3	8,5
CaO	7,1 ± 0,96	8,16	10,3 ± 1,2	12,0
Na2O	2 ± 0,5	2,36	2,4 ± 0,4	2,4
K2O	4 ± 0,63	6,18	0,2 ± 0,07	0,1
S	0,65 ± 0,40	0,036	0,35 ± 0,28	0,07 ± 0,01
Cl	< 0,3	-	< 0,4	0,01

Внутрішня будова Венери

Панорама поверхні Венери. Фото 1975 року ("Венера-9")

Вулкан на Венері

Підвищений вміст сірки у венеріанському ґрунті пояснюється його взаємодією з атмосферою, де сірка є специфічним елементом. Серед венеріанських порід зустрічаються різновиди, складені дрібноуламковим матеріалом, розпушеним ґрунтом темного кольору, а також тонкоплиточними шарами. В окремих випадках досліди показали, що венеріанські породи аналогічні земним лужним базальтоїдам або сієнітам.

Розрахунок мінерального складу поверхні Венери, за даними таблиці, показує, що для району посадки «Венери-13» переважають олівін, діопсид, анортит та ортоклаз (в сумі 83 %), а для району посадки «Венери-14» характерні діопсид, гіперстен, анортит, альбіт (в сумі 87 %). Розрахункова густина ґрунту в місцях посадки станцій «Венера-13 і 14» складає відповідно 1,4-1,5 г/см³ і 1,15-1,2 г/см³. Дані радіолокації дають іншу цифру, в середньому для венеріанської поверхні — 2,2 г/см³, а дослідження «Венери-10» ще більше значення густини — 2,7-2,9 г/см³. Питомий електричний опір ґрунту планети, за даними прямих вимірювань, становить 73-89 Ом·м. Всі досліджені типи поверхні Венери складаються з магматичних гірських порід тільки основного складу.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.