Венеційський патріархат

Венеційський патріарха́т (лат. Patriarchatus Venetiarum; італ. Patriarcato di Venezia) — архідіоцезія (патріархат) римського обряду Католицької церкви в Італії, з центром у місті Венеція. Охоплює терени Венеції. Входить до складу Венеційської церковної провінції. Заснована 8 жовтня 1451 року. Голова — патріарх Венеційський. Центральний храм — Базиліка Святого Марка. Суфраганні діоцезії — Адріє-Ровігська, Беллуно-Фельтрівська, Веронська, Вітторіо-Венетська, Віченцівська, Кіоджівська, Конкордіє-Порденонська, Падуанська і Тревізька. Площа — 871 км². Населення — 384,469 ос.; з них католики — 327,000 ос. (85.1%). Чинний голова — Франческо Моралья, патріарх Венеційський. Один із трьох патріархатів Католицької церкви.

Венеційський патріарха́т
лат. Patriarchatus Venetiarum італ. Patriarcato di Venezia
Базиліка Святого Марка Базиліка Святого Марка
Церква	Католицька церква
Обряд	римський обряд
Країна	Італія
Територія	Венеції
Провінція	Венеційська
Головне місто	Венеція
Дата заснування	8 жовтня 1451
Площа	871 км²
Населення	384,469 осіб
Кількість католиків	327,000 осіб (на 2015)
Відсоток католиків	85.1 %
Парафій	128
Катедральний собор	Базиліка Святого Марка
Ієрарх	Франческо Моралья
Патрон	святий Марк
Єпископ	Франческо Моралья
patriarcatovenezia.it
Венеційський патріархат у Вікісховищі

Назва

• Венеційський патріарха́т (лат. Patriarchatus Venetiarum, італ. Patriarcato di Venezia)
• Венеційська архідіоце́зія (лат. Archidioecesis Venetiarum)
• Венеційське архієпи́скопство — за титулом ієрарха і назвою катедри.
• Оліво́льська діоце́зія (лат. Dioecesis Olivolum) — стара назва у 774—1091 роках за назвою острова Оліволо.
• Оліво́льське єпи́скопство — стара назва у 774—1091 роках за титулом ієрарха.
• Касте́льська діоце́зія (лат. Dioecesis Castellum) — стара назва у 1091—1451 роках за назвою острова Кастелло.
• Касте́льське єпи́скопство — стара назва у 1091—1451 роках за титулом ієрарха.

Історія

774 року була заснована Олівольська діоцезія^[1], на Олівольському острові в районі сучасної Венеції. Вона була суфраганною діоцезією Градського патріархату на північному сході Італії.

881 року до Олівольської діоцезії приєднана Маламоккська діоцезія^[1].

1091 року Олівольська діоцезія була перейменована на Кастельську діоцезію^[1]. Вона залишалася в підпорядкуванні Градського патріархату.

8 жовтня 1451 року Кастелська діоцезія перетворена на Венеційський патріархат^[1]; Градський патріархат скасовано^[1].

1466 року до Венеційського патріархату приєднана Еквільйоська діоцезія^[1].

1818 року до Венеційського патріархату приєднана Торчельська діоцезія^[1].

Катедра патріарха розташована в Базиліці Святого Марка. До 1807 року Базиліка Святого Петра в Кастелло мала статус собору і була місцеперебуванням катедри патріарха.

Патріархи

Докладніше: Патріарх Венеційський

• Франческо Моралья

Статистика

Згідно з «Annuario Pontificio» і Catholic-Hierarchy.org:

Рік	Населення			Священики				Диякони	Ченці		Парафії
	католики	загалом	%	загалом	секулярні	ченці	вірних на священика		чоловіки	жінки
1950	376.200	382.316	98,4	486	230	256	774		666	2.875	74
1969	430.000	432.915	99,3	602	281	321	714		351	1.680	121
1980	451.000	465.000	97,0	556	258	298	811		428	1.450	126
1990	419.200	437.500	95,8	504	241	263	831	12	373	1.323	128
2000	368.157	373.560	98,6	394	225	169	934	29	239	879	128
2001	366.292	371.870	98,5	392	216	176	934	25	247	819	128
2002	365.030	370.558	98,5	390	214	176	935	23	239	790	128
2003	362.814	368.339	98,5	394	219	175	920	23	233	763	128
2004	365.332	370.895	98,5	392	226	166	931	31	227	736	128
2011	349.163	376.659	92,7	393	236	157	888	27	224	558	128
2012	348.922	376.399	92,7	392	233	159	890	27	228	539	128
2015	327.000	384.469	85,1	313	173	140	1.044	33	223	462	128
2016[2]	313.477	368.551	85,1	306	170	136	1.024	29	197	419	129

Суфраганні діоцезії

1. Адріє-Ровігська діоцезія
2. Беллуно-Фельтрівська діоцезія
3. Веронська діоцезія
4. Вітторіо-Венетська діоцезія
5. Віченцівська діоцезія
6. Кіоджівська діоцезія
7. Конкордіє-Порденонська діоцезія
8. Падуанська діоцезія
9. Тревізька діоцезія

Деканати

Сан Марко-Кастелло, Сан Поло-Санта Кроче-Дорсодуро, Лідо, Каннареджо-Еустаріо, Местре, Карпенедо, Фавара-Альтино, Кастеллана, маргера, Гамбараре, Ераклеа, Йесоло, Каорле.