Вербковичі

Вербковичі^[3] (пол. Werbkowice, Вербкові́це) — село в Польщі, адміністративний центр гміни Вербковичі Грубешівського повіту, Люблінського воєводства, у межах етнічної української землі Холмщини.

Село
Вербковичі пол. Werbkowice
Церква (нині костел) у Вербковичах
Координати 50°45′13″ пн. ш. 23°45′50″ сх. д.
Країна	ПольщаПольща
Воєводство	Люблінське воєводство
Повіт	Грубешівський повіт
Гміна	Вербковичі
Населення	2941 осіб (2011[1])
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 84
Поштовий індекс	22-550[2]
Автомобільний код	LHR
SIMC	0905280
GeoNames	756028
OSM	r7127178 ·R
Офіційний сайт	Вербковіце (пол.)]
Вербковичі Вербковичі (Польща) Вербковичі Вербковичі (Люблінське воєводство)
Вербковичі у Вікісховищі

Розташування

Вербковичі є адміністративним центром однойменної гміни. Розташовані приблизно за 12 км південніше від Грубешева та у 101 км від центру воєводства — Любліна.

Історія

Православний цвинтар

Назва Вербковичі походить від слова верба. Перша письмова згадка про Вербковичі датується 1394 роком, коли село згадується як одне з поселень новоствореної парафії у Грабовці.

1460 року вперше згадується православна церква в селі^[4].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою^[5].

У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перетворила місцеву православну церкву на римо-католицький костел^[4].

У 1943 році в селі проживало 693 українці, 539 поляків, 11 «фольксдойче», 9 росіян і 2 німці^[3]. 1943 року польські шовіністи вбили в селі 3 українців^[6].

6 квітня 1946 роцу в селі сталася спільна бойова акція УПА та Армії Крайової — захоплення залізничної станції. Фактично метою операції було захоплення ешелону з українськими переселенцями. Акція закінчилася безкровно: рота польських солдатів, що охороняє транспорт для переселенців, була роззброєна без жодного пострілу. І хоча безпосередню мету атаки реалізувати не вдалося (склад зі 184 сім'ями було відправлено на добу раніше), все ж таки акція виявилася дуже успішною для УПА та АК. Партизани захопили не лише чимало зброї та боєприпасів, а й місцевого комісара переселенської комісії УРСР. Комісара передали СБ УПА, після чого його возили по селах: Гонятин, Голуб'є, Пісочне, де він відкрито закликав селян не виїжджати в УРСР. ^[7][8].

Див. детальніше Атака на станцію Вербковичі (1946 р.)

У 1947 році під час операції «Вісла» польська армія виселила з Вербковичів на щойно приєднані до Польщі терени 50 українців^[3].

При адміністративному поділі Польщі в період 1975—1998 років село належало до Замойського воєводства. З 1999 року Вербковичі є частиною Люблінського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][9]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	1439	288	1023	128
Жінки	1502	280	896	326
Разом	2941	568	1919	454

Пам'ятки

Палац

Залізнична станція вузькоколійки

1. Дерев'яна церква, нині римсько-католицький парафіяльний храм Марії і святого Михайла (1864) дерев'яна дзвіниця, церковний цвинтар. Церква була побудована у 1864 році коштом Антонія Шидловського. Спочатку це була греко-католицька церква, яку в 1875 році, після ліквідації Холмської греко-католицької єпархії, перетворено на російську православну, а у 1918 – на римо-католицький костел. Церква була перебудована під костел, знесено купол східної традиції та додана ризниця;
2. Палац та палацовий комплекс (перша половина XIX.ст.). Був побудований, ймовірно, коштом Адама Шидловського. На зламі ХІХ—ХХ століть палац розбудовано, надаючи йому теперішній вигляд. Садибний комплекс поруч з палацом складався зі стайні, флігелю та т. зв. «зажондцувки». Його останніми власниками були Руліковські. У 1946 році палац був націоналізований. Сьогодні тут знаходиться Сільськогосподарський експериментальний відділ Інституту вирощування, удобрення та ґрунтознавства у Пулавах^[10];
3. Система Вузькоколійного залізничного сполучення Вербковичі — Грубешів (1915).