Веремійки

50°37′25″ пн. ш. 28°57′01″ сх. д.

Веремійки
Країна	Річ Посполита
Адміністративна одиниця	Київське воєводство
Розташовується в межах сучасної адміністративної одиниці	Потіївка
Час/дата припинення існування	1603
Перша письмова згадка	1514

Веремійки (інша назва — Осіча) — село, що існувало на території нинішньої Потіївської громади Житомирської області.

Місце розташування поселення

Історик В. Ю. Кисиленко встановив, що це село розташовувалося на початку сучасної вулиці Шевченка в селі Потіївка, де колись був хутір Нова Громада.

Історія

За даними історика Леоніда Тимошенка, перша писемна згадка про село Осіча датується грамотою 1514 року. Назва походить від однойменної річки Осіча (нині — річка Павлівщина на території села Потіївка). З 1569 року село належало київським митрополитам. У 1601 році поселення мало всього лише 4 двори (дими)^[1].

У селі стояла капличка, про яку досі ходять легенди. Свого часу ця капличка дала назву місцевій річці "Часовня" (нинішня р. Павлівщина)^[2]. Село припинило існування через заснування слободи Потіївки у 1603 р., куди переселилися його мешканці^[3]. І потім місце, де було поселення Веремійки, переорали^[4].

І станом на 1614 рік село в документах вже не згадується.^[3] Але у подальші роки Потіївку часто в документах плутали з Вереміївкою - все через те, що її населили вихідці з того села.^[3]

Довгий час аж до початку XX ст. про зникле село нагадували кам'яні хрести^[5][6]

Урочище Веремійки на мапі 1863 року

До речі, неподалік від цього села було друге село з тією ж назвою "Осіча"^[7]. У 1618 році воно належало до власності Василя Тиші-Биковського, куди, серед інших сіл, вчиняли набіги з грабунками повсталі козаки полковника Василя Мировицького, який раніше служив урядником у Теодора Тиші-Биковського^[8]. Нині це село Заньки^[7]

Нова Громада

У 1920-х рр. на місці Веремійок було створено хутір Нова Громада.^[9]

У 1924 році в Потіївці комуністами було створено комнезам, який поставив питання про перерозподіл землі. Частина малоземельних селян одержали землю на західній околиці села і заснували там той хутір .^[10]

Станом на 1943 рік хутір мав 32 двори. У другій половині XX століття хутір було приєднано до складу села Потіївка^[11].