Вернер Лоренц

Ве́рнер Ло́ренц (нім. Werner Lorenz; 2 жовтня 1891 — 13 березня 1974, Дюссельдорф) — один з вищих офіцерів СС, начальник Головного управління СС з репатріації етнічних німців «Фольксдойче міттельштелле» (ФОМІ), обергруппенфюрер СС (9 листопада 1936), генерал поліції (15 серпня 1942), генерал військ СС (9 листопада 1944), гамбурзький державний радник.

Вернер Лоренц
нім. Werner Lorenz
Народився	2 жовтня 1891(1891-10-02)[1]  Wykroty, West Pomeranian Voivodeshipd, Померанія, Прусське королівство, Німецька імперія
Помер	13 березня 1974(1974-03-13) (82 роки)  Гамбург, ФРН
Країна	Німецька імперія  Третій Райх  ФРН
Діяльність	політик, льотчик
Знання мов	німецька
Заклад	Hauptamt Volksdeutsche Mittelstelled[1]
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Членство	СС[2]
Посада	депутат рейхстагу Третього рейхуd і член Ландтагу Пруссіїd
Військове звання	Обергруппенфюрер СС,  генерал поліції (15 серпня 1942),  генерал військ СС (9 листопада 1944)
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Діти	Rosemarie Springerd
Автограф
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Пам'ятна військова медаль (Австрія) Пам'ятна військова медаль (Угорщина) Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) Золотий партійний знак НСДАП Почесний знак Німецького Червоного Хреста Великий офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Данцизький хрест 1-го класу Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Орден Корони короля Звоніміра Медаль «За вислугу років в НСДАП» Медаль «За вислугу років в НСДАП» Великий офіцер ордена Корони Італії Почесний кут старих бійців Йольський свічник СС Спортивний знак СА Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку Кільце «Мертва голова»
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Син землевласника. Освіту здобув в елітному кадетському корпусі. У 1912 році добровольцем вступив в полк польової артилерії принца Августа Прусського. З квітня 1913 року — фанен-юнкер драгунського полку № 4. Учасник Першої світової війни. Вже на початку війни за бойові заслуги нагороджений Залізним хрестом 2-го класу. У 1915 році перевівся з кавалерії в авіацію. Пізніше служив штабним офіцером, незадовго до кінця Першої світової війни отримав Залізний хрест 1-го класу. Після закінчення війни з 1918 року був командиром ескадрону прикордонної охорони на кордоні з Польщею.

У березні 1920 року демобілізувався. Став власником маєтку під Данцигом. 1 грудня 1930 року вступив у НСДАП (партквиток №397 994), 31 березня 1931 року — в СС (квиток №6 636). З 31 березня 1931 року — начальник штабу 2-го абшніта СС (Хемніц), з 9 листопада 1931 по 12 лютого 1934 року — командир 7-го абшніта СС (Данциг-Марінзе, з 1 липня 1933 року — Кенігсберг). У 1933 році був обраний депутатом ландтагу Пруссії. 12 листопада 1933 року обраний депутатом Рейхстагу від Східної Пруссії. З 15 грудня 1933 року — командир оберабшніта СС «Північний Схід» (Кенігсберг), з 12 лютого 1934 по 1 березня 1937 року — оберабшніта СС «Північ» (Гамбург/Альтона). Одночасно був уповноваженим з питань зовнішньої політики в Штабі заступника фюрера.

1 лютого 1937 роки очолив ФОМІ управління СС з репатріації етнічних німців, яке займалося пропагандою і захистом інтересів німців, що живуть за межами Третього рейху — в основному в сусідніх з Німеччиною країнах. Зіграв велику роль в підготовці аншлюсу Австрії і в підготовці окупації Судетської області. У веденні ФОМІ була і організація «п'ятих колон» в зарубіжних країнах. Під час Другої світової війни був ініціатором переміщення німецького населення в Польщі на окуповані території СРСР. 15 червня 1941 року о системі СС ФОМІ отримало статус Головного управління.

Восени 1942 року, перебуваючи в Боснії, потрапив в автокатастрофу і отримав важкі поранення. Залишався на чолі ФОМІ до лютого 1945 року, коли був направлений в групу армій «Вісла» і отримав в своє підпорядкування зведений загін з частин сухопутних військ і моряків.

У травні 1945 року заарештований союзниками. 20 жовтня 1947 постав перед судом Американського військового трибуналу у справі расових установ СС. 10 березня 1948 року засуджений до 20 років тюремного ув'язнення, потім термін знижений до 15 років. 21 січня 1954 року звільнений.

Звання

• Однорічний доброволець (1 жовтня 1912)
• Фанен-юнкер (квітень 1913)
• Лейтенант (1 листопада 1914)
• Обер-лейтенант (1919)
• Манн СС (31 січня 1931)
• Штурмбаннфюрер СС (31 березня 1931)
• Штандартенфюрер СС (7 липня 1931)
• Оберфюрер СС (9 листопада 1931)
• Бригадефюрер СС (10 липня 1933)
• Группенфюрер СС (1 листопада 1933)
• Обергруппенфюрер СС (9 листопада 1936)
• Генерал поліції (15 серпня 1942)
• Генерал військ СС (9 листопада 1944)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак військового пілота (Пруссія)
• Пам'ятний знак пілота (Пруссія)
• Німецький орденський щит у пам'ять східної прикордонної охорони
• Почесний кут старих бійців
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Йольський свічник (16 грудня 1935)
• Знак учасника зльоту СА в Брауншвейзі 1931
• Кільце «Мертва голова»
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами
• Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) з мечами (Болгарія)
• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в золоті
• Спортивний знак СА в бронзі
• Золота плакета Німецького закордонного інституту (14 серпня 1937)
• Золотий партійний знак НСДАП (30 січня 1938)
• Почесний знак Німецького Червоного Хреста 1-го класу із зіркою
• Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий офіцерський хрест (Італія)
• Орден Корони Італії, великий офіцерський хрест
• Орден Заслуг (Угорщина), великий хрест
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Почесний знак гау Данциг (9 листопада 1939)
• Данцизький хрест 1-го класу (30 листопада 1939)
• Хрест Воєнних заслуг
  • 2-го класу з мечами
  • 1-го класу з мечами (1 грудня 1941 або 30 січня 1942)
• Почесний знак гау Вартерланд
• Орден Корони короля Звоніміра 1-го класу з мечами і зіркою (Хорватія) (січень 1944)
• Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі та сріблі (15 років)

Література

• Залесский К.А. Вожди и военачальники Третьего рейха: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: «Вече», 2000. — С. 251. — 576 [16 илл.] с. — ISBN 5-7838-0550-5.

• Залесский К.А. Кто был кто в Третьем рейхе: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2002. — С. 432. — 942 [2] с. — ISBN 5-17-015753-3 (ООО «Издательство АСТ»); isbn 5-271-05091-2 (ООО «Издательство Астрель»).

• Залесский К.А. СС. Охранные отряды НСДАП.. — М.: Эксмо, 2004. — С. 324—325. — 656 с. — ISBN 5-699-06944-5.

• Эрих Штокхорст (Erich Stockhorst): «5000 руководителей — Кто был кем в Третьем Рейхе» («5000 Köpfe — Wer war was im Dritten Reich»). Издательство Арндта, Киль 2000, ISBN 3-88741-116-1.