Вернер Шеер

Вернер Еміль Герман Шеер (нім. Werner Emil Hermann Scheer; 6 червня 1893, Фехта — 27 серпня 1976, Бюдінген) — німецький офіцер, контрадмірал крігсмаріне.

Вернер Шеер
нім. Werner Emil Hermann Scheer
Народився	6 червня 1893(1893-06-06)[1]  Фехта, Німеччина[1]
Помер	27 серпня 1976(1976-08-27) (83 роки)  Бюдінген, Веттерау, Дармштадт, Гессен, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер ВМФ Німеччини, підводник, солдат
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна[1]
Військове звання	Контр-адмірал
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Нагрудний знак підводника

Біографія

1 квітня 1912 року вступив в кайзерліхмаріне. Учасник Першої світової війни, з серпня 1914 року служив на борту лінкора «Церінген», з листопада 1915 року — на радіостанції «Курляндія». З грудня 1916 по січень 1917 року пройшов курс підводника. З січня 1917 року — вахтовий офіцер підводного човна SM U-39, з листопада 1917 року — SM UB-85. В квітні 1918 року потрапив в британський полон. В листопаді 1919 року звільнений. В січні-травні 1920 року служив в 3-й морській бригаді Вільфріда фон Левенфельда. Після демобілізації армії залишений в рейхсмаріне.

З 21 грудня 1935 по 1 травня 1936 року — командир підводного човна U-10, після чого був переданий в розпорядження командувача підводним флотом. З вересня 1936 року — командир 2-ї підводної флотилії. В липні 1937 року залишив посаду через хворобу. Після одужання в квітні 1938 року призначений командиром училища підводників. З жовтня 1939 року — начальник головного бюджетного відділу ОКМ. З лютого 1941 року — офіцер, з вересня 1941 року — начальник штабу військових верфей Вільгельмсгафена. З грудня 1942 року — комендант військового-морського арсеналу Тулона і начальник командування ВМС «Тулон». З вересня 1943 року — начальник особливого штабу з питань житла, з листопада 1943 року — управлінської групи K III ОКМ. З листопада 1944 року — командир військового району «Ессен I». В квітні 1945 року взятий в полон американськими військами. 10 березня 1947 року звільнений.

Звання

• Морський кадет (1 квітня 1912)
• Фенріх-цур-зее (12 квітня 1913)
• Лейтенант-цур-зее (22 березня 1915)
• Оберлейтенант-цур-зее (25 грудня 1917)
• Капітан-лейтенант (1 грудня 1922)
• Корветтен-капітан (1 жовтня 1930)
• Капітан-цур-зее (1 липня 1937)
• Контрадмірал (1 вересня 1941)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак підводника (1918)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами

Література

• Rainer Busch, Hans-Joachim Röll. Der U-Boot-Krieg 1939-1945, Die deutschen U-Boot-Kommandanten. Hamburg – Berlin -Bonn 1996. ISBN 3-8132-0509-6. S. 204 f.
• Kurt Caesar Hoffmann. Nachruf. In: MOH-Mitteilungen/MOV-Nachrichten 9/10-1976, S. 50*

Посилання

• Шеер на сайті uboat.net
• Фотографії і нагороди Шеера.