Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Верхньосвірська ГЕС
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Верхньосвірська гідроелектростанція (Верхньо-Свірська ГЕС) — ГЕС на річці Свір у Ленінградській області, у місті Підпорожжя. Входить у Свірський каскад ГЕС.
Remove ads
Загальні відомості
Будівництво ГЕС розпочалося в 1938 році, закінчилося в 1952. Є русловою низьконапірною гідроелектростанцією. Склад споруд ГЕС:
- водоскидна бетонна гребля завдовжки 111 м;
- незабрукована намивна гребля завдовжки 312,8 м та заввишки 31 м;
- незабрукована дамба завдовжки 350 м;
- однонитковий однокамерний судноплавний шлюз;
- будинок ГЕС завдовжки 118 м.
Потужність ГЕС — 160 МВт, середньорічне вироблення — 548 млн кВт·г. У будинку ГЕС встановлено чотири поворотно-лопаткових гідроагрегати потужністю по 40 МВт, які працюють при розрахунковому напорі 14 м. Устаткування ГЕС застаріло і підлягає модернізації. Підпірні споруди ГЕС (довжина напірного фронту 660 м) утворюють велике Верхньосвірське водосховище багаторічного регулювання, що містить у собі Онезьке озеро. Площа водосховища 9945 км², повна і корисна ємкість 260 і 12,7 км³. При створенні водосховища було затоплено 1,87 тис. га сільгоспугідь, перенесено 314 споруд.
Верхньосвірська ГЕС спроектована інститутом «Ленгідропроект».
Remove ads
Економічне значення
Верхньосвірська ГЕС працює в піковій частині графіка навантажень енергосистеми Північного Заходу Росії. Водосховище ГЕС затопило Свірські пороги, забезпечивши судноплавство по річці Свір. Верхньосвірська ГЕС зіграла велику роль в розвитку промисловості СРСР в 1950—1960 роках.
Верхньосвірська ГЕС входить до складу ВАТ «ТГК-1».
Собівартість електроенергії в 2001 — 5,9 коп.
Історія будівництва й експлуатації
Узагальнити
Перспектива
Проекти гідроенергетичного освоєння Свирі виникли ще в дореволюційні роки. У 1916 році інженер В. Д. Никольський розрахував «запаси водної сили річки Свір», що дозволило розробити проект споруди на Свирі двох електростанцій і регулювальної греблі. Але внаслідок подальших подій проект був законсервований. Така ж сама доля спіткала і пропозицію, висунуту в червні 1917 року інженером І. В. Єгіазаровим про будівництво на Свирі трьох електростанцій. Лише 3 травня 1918 року Рада народних комісарів розглянула перший кошторис споруди трьох Свірських ГЕС і судноплавного шлюзу.
Восени 1918 року почалися підготовчі роботи на місці майбутніх свірських гідростанцій. Але велися вони дуже повільно і практично припинилися. І тільки проектувальники продовжували ескізне проектування трьох станцій, а гідрологи вели спостереження в районах майбутніх робіт.
У 1927 році почалося будівництво першої ГЕС каскаду — Нижньосвірської. По закінченні її будівництва, в 1938 році, почалося будівництво Верхньосвірської ГЕС — останньої гідроелектростанції, будівництво якого було передбачено планом ГОЕЛРО. Будівництво ГЕС велося силами в'язнів під контролем НКВС. До 1941 року було викопано котлован під будинок ГЕС, почалися бетонні роботи. Під час Німецько-радянської війни територія ГЕС була окупована і котлован затоплено. У 1948 році будівництво Верхньосвірської ГЕС відновилося. Перший агрегат запрацював 1951 року, а в 1952 році станція була запущена в промислову експлуатацію. У 1955 році було створено каскад Свірських ГЕС. 13 лютого 1960 року гідровузол був прийнято у промислову експлуатацію.
У 1990-х роках були замінені гідрогенератори. Планується подальша реконструкція ГЕС.
Див. також
Ресурси Інтернету
- Опис Верхньосвірської ГЕС на сайті інституту Ленгидропроект[недоступне посилання з березня 2019](рос.)
- Офіційний сайт ОАО «ТГК-1»(рос.)
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads