Верхнє (Лисичанськ)

Вище, 3-я рота, Верхнє — колишня запорозька слобода Біленька, Кальміуської паланки, Третя рота Слов'яносербії у складі Російської імперії, селище і місто Верхнє в складі УРСР. З 1965 року частина міста Лисичанськ.

Верхнє Лисичанськ
Загальна інформація
48°54′36″ пн. ш. 38°25′50″ сх. д.
Країна	Україна
Адмінодиниця	Лисичанська волость Лисичанський район Лисичанськ
Карта

Вище (3-я Рота) розташоване південніше села Лисичанське

Історія

На 1859 рік село Вище, над Сіверським Дінцем належало гірничому відомству уряду Російської імперії. Тут було 218 господ, 1747 осіб, православна церква.^[1]

В 1917 р. місцеве товариство «Просвіта» висловило протест проти невключення Катеринославської губернії до складу автономної України згідно з Другим Універсалом Української Центральної Ради.^[2]

Станом на 1926 р. до складу Верхнянської селищної ради входили: с. Верхнє, з. шл. Будка 88 в., з. шл. Будка 89 в., з. шл. Будка 134 км., з. шл. стан. Вовчоярська, Донецький содовий з-д, Євгеніївський руд., Цегельня, Лісова сторожа і пасіка Єзерського, д. Мирна Долина (Катрух.), Верхнянське с. г. т-во «Горо́д», Радгосп «Мирна Долина», цементний з-д «Комінтерн», вис. Чехировий гай. Населення складало 15,963 чоловік, а села Верхнє — 11,145.^[3]

В 1938 році дістало статус міста, 1965 року ввійшло до складу сусіднього Лисичанська.

Вулиці

Вулиці: Сосюри, Хмельницького, Короленка, Попова Гора, Жуковського, 9-го травня, Машинобудівників, Чорноморська, Кубанська, Красна, Жовтнева, Корольова, Лагоди, Польова, Героїв-рятувальників, Поетична.

Населення

Динаміка зміни кількості населення в 1775—1959 рр.
1775[4]	1795[4]	1859[1]	1886[5]	1908[6]	1926[3]	1939[7]	1953[8]	1959[9]
796	▲884	▲1,747	▲2,534	▲5,151	▲11,145	▲34,211	▼31,740	▲40,163

Цікаві факти

Володимир Сосюра, який працював у Верхньому в 1909—1911 роках, назвав свій біографічний роман «Третя рота» (1988).

Персоналії

• Ворошилов Климент Єфремович (1881—1969) — радянський військовий та політичний діяч.