Верхній Майдан

Ве́рхній Майда́н (до 7 червня 1946 — Майдан Горішній) — село в Україні, у Надвірнянській міській громаді, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. Населення становить 1660 особи.

село Верхній Майдан
Герб
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Надвірнянський район
Тер. громада	Надвірнянська міська громада
Код КАТОТТГ	UA26120070020093885
Основні дані
Засноване	1240
Колишня назва	Майдан Горішній (до 7 червня 1946)
Населення	1660
Площа	17.696 км²
Густота населення	84.99 осіб/км²
Поштовий індекс	78452
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	48°36′51″ пн. ш. 24°39′51″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	480 м
Водойми	річка Велесниця
Відстань до центру міськради	8 км
Місцева влада
Адреса ради	78400, Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н, м. Надвірна, вул. Івана Мазепи, 29
Староста	Карманський Василь Іванович
Карта
Верхній Майдан
Верхній Майдан
Мапа
Верхній Майдан у Вікісховищі

Розташування

Село Верхній Майдан знаходиться на південному сході від м. Надвірна. Відстань до районного центру — 7 км, а до обласного — 38 км.

Найближча залізнична магістраль — Львів-Рахів, віддаль до якої становить 6 км.

У селі бере початок річка Велесничка і проходить автомобільна дорога С090905 Надвірна - Парище.

Герб

У зеленому щиті два протиставлені щитки, поверх всього щиток: у золотому полі чорний хрест. У правому щитку в золотому полі чорна балка, просічена лазуровим і супроводжувана зверху і знизу двома вузькими чорними смугами. Лівий щиток перетятий червоним і чорним, поверх всього червоне ​​гроно горобини з зеленим листом. У золотій вирізаній главі зелений пагорб, що випромінює лазурові промені.^[1]

Історична довідка

Датою заснування села вважають 1240 рік. Первісна назва села — Майдан Горішній (часто Горішній Майдан), у радянські часи галицьке слово «горішній» замінили більш зрозумілим словом «верхній» — 7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Майдан Горішній Ланчинського району перейменовано на село Верхній Майдан і Майдан-Горішнянську сільську раду — на Верхньомайданська.

Рішенням сесії від 20.12.2002р затверджено Герб села Верхній Майдан, автор — Ярослав Михайлович Лозинський, лауреат премії імені Надії Попович.

Перша письмова згадка про с. Верхній Майдан відноситься до 1717 року. Проте за деякими даними село виникло значно раніше. У 2001 році йому виповнилося 380 років. Заснування Верхнього Майдану припадає на літо 1621 року, коли в черговий раз на Україну напали татари.

Під час визвольної війни 1648—1654 років багато жителів Майдану приєдналися до загону Семена Височана — « Хмельницького галицької землі»^[2].

У 1781 році в селі проживала 241 особа, а в 1857 році кількість жителів зросла до 783 чоловік.

На початку ХХ ст. населення становило 1237 чоловік. Про село писалося: «У Горішньому Майдані є Гута, де випускають листове скло». Станом на 1870 рік гута належала Корнелію Вишневському і працювало у ній 14 робітників. У Майдані ріжуть на трачці ялини, дуби — на бруси, на дошки. У Майдані складають смерекові метраки у шайтури, обсипають глиною, підпалюють і виходить деревне вугілля і везуть все це на колію, а далі — в Австрію".

В 1905 році саме на Великдень в селі згоріла церква св. Миколая, збудована в 1877 році.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1497	99.53%
російська	5	0.34%
інші/не вказали	2	0.13%
Усього	1504	100%

Пам'ятки історії та архітектури, культові споруди

В селі зафіксовані 4 пам'ятки археології. Серед пам'яток історії та архітектури слід згадати церкву та дзвіницю св. Миколая Чудотворця (1906р), братську могилу вояків УПА (поховано 70 українських повстанців із сотні «Чайки» та 5 із сотні «Іскри»), могилу поета-самоука та громадського діяча Юрія Дутки, пам'ятник воїнам, які загинули в роки Другої світової війни.

В центрі Верхнього Майдану височіє споруда нової церкви, яка є окрасою села.

Відомі люди

Народилися

Померли

• Триняк Петро Лук’янович — командир сотні УПА куреня «Сивуля».

Про село

Школа

Верхньомайданська Гімназія, збудована в 1932 році, добудована 1964 року, учнів — 241, вчителів — 26.

Будинок культури

Розпочато будівництво в 1987 році. У наш час^[коли?] будівництво не завершено(фото^{[недоступне посилання]}).

Фельдшерсько-акушерський пункт

Має два кабінети. 1 фельдшер, 1 молодша медсестра. Транспортом не забезпечений.

Торговельні заклади

Магазин «Повсякденний попит» — підприємець Є. Ф. Вовчук.

Магазин з кафетерійним відділом «Горянка» — підприємець М. Д. Гугляк.

Магазин «Руслан» — підприємець З .Д. Гавкалюк.

Спортивні заклади

Спортзал та спортивний майданчик, розташований на території школи, футбольне поле.

Поштове відділення

Завідувач відділення М. Д. Андрейчук.

Церкви

На території села зареєстровані дві церкви: УГКЦ «Святих Володимира та Ольги» та УГКЦ «Святого Миколая», отець Михайло Федорів.

Сільське господарство

Загальна площа ради — 1769 , 6 га:

• сільськогосподарські землі- 873,6 га
• рілля — 659,5 га
• пасовища — 64,2 га
• ліси — 811,7 га
  Фермерські господарства — немає.
  Кількість дворів — 460.

Населення

• загальна чисельність — 1560 осіб
• пенсіонерів — 310
• багатодітних сімей — 19
• інвалідів — 32
• дітей- сиріт — 1
• ліквідаторів аварії ЧАЕС — немає
• афганців — Василь Ількович Демчук.
• вдови воїнів-афганців: Галина Михайлівна Андрейчук, Світлана Дмитрівна Гайдаш. Марія Михайлівна Ковалюк — учасник бойових дій в Афганістані.
• учасників війни — немає
• вояків ОУН — УПА — немає