Вершинна фокусна відстань

Вершинна фокусна відстань (оптичної системи) — відстань від вершини передньої або задньої оптичної поверхні до точки переднього або заднього фокуса оптичної системи. При цьому відстань від передньої (першої за ходом променя) оптичної поверхні до переднього фокуса називають передньою, а відстань від останньої оптичної поверхні до заднього фокуса — задньою вершинною фокусною відстанню або фокальним відрізком.^[1]

${\displaystyle f'}$ — задня фокусна відстань;
${\displaystyle s'_{F'}}$ — задня вершинна фокусна відстань (задній фокальний відрізок)

Згідно з ГОСТ 7427-76, вершинні фокусні відстані називають — передній фокальний відрізок і задній фокальний відрізок.^{[уточнити: ком.]}

У фото- й кінотехніці відстань від останньої поверхні до головного фокуса часто називають заднім відрізком.^[2]

Величина заднього та переднього фокальних відрізків зазвичай не збігається з фокусною відстанню системи. Телеоб'єктиви мають укорочений задній фокальний відрізок, що зменшує габаритні розміри об'єктива; ширококутні об'єктиви однооб'єктивних дзеркальних камер і кінокамер із дзеркальним обтюратором^[ru] часто мають подовжений задній фокальний відрізок, оскільки дзеркало або обтюратор не дають змоги розташувати об'єктив близько до площини зображення.^[1]

Див. також

• Задня фокусна відстань