Веселокутська волость

Веселокутська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Таращанського повіту Київської губернії з центром у селі Веселий Кут.

Веселокутська волость
Центр	Веселий Кут
Площа	18 222 (1886)
Населення	12 722 осіб (1886)
Густота	63.9 осіб / км²
Наступники	Жидівськогребельська волость

Станом на 1886 рік складалася з 11 поселень, 7 сільських громад. Населення — 6721 особа (3108 чоловічої статі та 3613 — жіночої), 765 дворове господарство^[1].

Наприкінці 1880-х років волость було ліквідовано, усі населені пункти увійшли до складу Жидівськогребельської волості.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	4810	3866
Приватної власності	4032	3509
Надільної власності	1343	1238
Іншої власності	144	123
Загалом	10329	8736

Поселення волості:

• Веселий Кут — колишнє власницьке село при річці Гнилий Тікич, 1264 особи, 149 дворів, православна церква, школа, постоялий двір, водяний і 3 вітряних млини.
• Боярська Попівка — колишнє власницьке село при джерелах, 596 осіб, 62 двори, 2 каплиці: православна та католицька, школа, 2 постоялих будинки, 2 вітряних млини.
• Косяківка — колишнє власницьке село при річці Гнилий Тікич, 976 осіб, 114 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і 7 вітряних млинів.
• Федюківка^[2] — колишнє власницьке село при струмкові та озері, 1650 осіб, 206 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, водяний і 6 вітряних млинів.
• Чаплинка — колишнє власницьке село при річці Гнилий Тікич, 975 осіб, 120 дворів, православна церква, школа, поштова станція, постоялий будинок, водяний млин.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
• Wesoły Kąt // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 244. (пол.)