Веселі Терни

Веселі Терни — історична місцевість в Тернівському районі Кривого Рогу, колишнє село на правому березі річки Саксагань.

Веселі Терни Кривий Ріг
Загальна інформація
48°6′9.19″ пн. ш. 33°34′1.48″ сх. д.
Країна	Україна
Район	Тернівський район
Адмінодиниця	Криворізький район
Засновано	17 століття
Головні вулиці	вул. Олексія Солом'яного
Карта

Походження назви

Існує переказ про відпочинок у Веселих Тернах війська Богдана Хмельницького після перемоги під Жовтими Водами. Тут у балці, що поріс тернами стояв зимівник з корчмою. Тому козаки й назвали цю місцевість Веселими Тернами.

Існує і таке пояснення: Веселими Терни стали завдяки тому, що у заростях терену було багато солов'їв.

Веселі Терни на початку ХХ століття

Історія

Виникли у XVII столітті як козацький зимівник.

Слобода Веселі Терни була центром Веселотернівської волості Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії. На 1886 рік тут мешкало 613 осіб, що мали 129 господарських подвір'я. У селі була православна церква архангела Михаїла, школа, магазин (лавка), ярмарок, спиртове господарство^[1].

На початок ХХ століття в Веселих Тернах проживало понад 1400 осіб, діяли православна церква, аптека, ярмарок. На 1900 рік торгові обороти села, разом з примикаючим з південного заходу селом Новопавлівкою, сягали 188 тис. рублів^[2].

Багато учасників Визвольних змагань, що воювали на знаменитому панцернику "Стрілець" у 1919 - учні Веселотернівської гімназії - Волков Василь,  Бочаров Василь, Золото Іван , Ващенко Іван, Дугін Петро, Кравченко Олекса та інші ^[3]

За радянської влади у селі був радгосп «Веселі Терни».

Відомі люди

Родом з села:

• Бабенко Віра Лук'янівна — зв'язкова Катеринославського повставкому. Розвідниця Степової (Олександрійської) дивізії УНР.
• Гладнів Петро - учасник Визвольних змагань, комендант Запоріжжя у кінці 1918 року
• Должанський Юрій Мойсейович — Герой Радянського Союзу
• Литвиненко Семен Дмитрович (1901-?) - учасник Визвольних змагань, оперирував в районі Софіївки, Веселих Тернів, Лозуватки ^[4].
• Мудрагей Неллі Степанівна — філософ, старший науковий співробітник сектора теорії пізнання Інституту філософії Російської академії наук.
• Феденко Панас Васильович — член Української Центральної Ради.
• Гуртовий Іван Васильович^[5] — молодший сержант 99-го гвардійського артилерійського полку, стрілець-радист. Загинув у повітряному бою 19 вересня 1941 року поблизу села Октябрське Сумської області (зараз — Зарічне).