Ветлина

Ветли́на (пол. Wetlina) — село в Польщі, у гміні Тісна Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Належить до прадавньої етнічної української території. Населення — 301 особа (2011^[1]).

Село
Ветлина пол. Wetlina
Церква Царя Христа арх. Яків Рудницький (побудована між 1913 та 1928 рр, зруйнована у 1950 р.)
Координати 49°08′36″ пн. ш. 22°29′05″ сх. д.
Країна	ПольщаПольща
Воєводство	Підкарпатське воєводство
Повіт	Ліський повіт
Гміна	Тісна
Межує з	сусідні нас. пункти Затварниця  Смерек  Береги Горішні  Збой  Нова Седлиця
Перша згадка	1553
Географічна зона	Буковський Верх
Водойма	Ветлінаd
Населення	301 осіб (2011[1])
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 13
Поштовий індекс	38-608
Автомобільний код	RLS
SIMC	0347927
GeoNames	755991
OSM	r6315811 ·R
Ветлина Ветлина (Польща) Ветлина Ветлина (Підкарпатське воєводство)
Ветлина у Вікісховищі

Село розташоване над потоком Ветлина, на кордоні Тиснянсько-Вітлинського ландшафтного парку і Бещадського національного парку, на воєводській дорозі 897. Із заходу і півдня село знаходиться в оточенні гірських піків — Яворник, Папортна (1198 м), з півночі простягається Полонина Ветлинська з піком Рох (Бещадський) (1255 м).

Історія

Назва походить від слова «ветлина» — одного з найменувань верби білої.

Ймовірно, поселення існувало ще раніше згадки в документах на праві руському.

Уперше згадується в документі 1553 року, власник Петро Кміта Собенський (Piotr Kmita Sobieński), а після його смерті — бездітна вдова його Барбара Кміта (Barbara Kmita). Після її смерті в 1580 р. власність переходить до її брата Станіслава Гербурта (Stanisław Herburt).

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Населення

З 1772 р. до 1918 року в складі Австро-Угорщини.

Згідно кадастрових документів у 1785 році село населяло 604 греко-католики, 16 римо-католиків і 19 юдеїв. Селу належало 60,57 км² земель.

• 1840 — 604 греко-католики.
• 1859 — 724 греко-католики.
• 1879 — 743 греко-католики.
• 1881 — 819 мешканців, село у власності Станіслава Конарського (Stanisława hr. Konarskiego).
• 1899 — 949 греко-католиків.
• 1926 — 866 греко-католиків.
• 1936 — 1015 греко-католиків.

Парафія належала до Балигородського (з 1924 року до Тіснянського) деканату Перемиської єпархії.

25 вересня 1944 р. село було окуповане радянськими військами^[2]. До 1945—1947 рр. село населяли бойки.

У період між 1945 і 1947 роками в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянськими військами. Українське населення було насильно переселене на територію СРСР в 1946 році. Родини, яким вдалось уникнути переселення, в 1947 році під час операції «Вісла» були перевезені на територію північної Польщі. Село практично припинило існування і було знову заселене в кінці 50-х — на початку 60-х рр. XX ст., переважно робітниками лісогосподарської галузі, на 2004 р. — 307 осіб.

Церкви села

Давня церква св. Димитрія та дзвіниця
на фоні будівництва храму Царя Христа

• Відома церква Св. Великомученика Дмитра, дерев'яна, побудована в 1786 р., розміром приблизно 22 × 8,5 метра, тридільна. Розібрана в 1928 р.
• Мурована кам'яна церква Христа Царя почала будуватися до 1914 р. біля старої. Будівництво завершене в 1928 р. Ця мурована церква була однією із найбільших в Карпатах — п'ятикупольна хрестоподібна. Проєкт виконав архітектор Яків Рудницький^[3]. У плані мала форму хреста 60 × 40 метрів. 7 червня 1946 р. сільський парох о. Василь Бужко був побитий прикладами карабінів солдатами KBW (військо спецпризначення комуністичної Польщі) і разом із мешканцями насильно переселений в СРСР. Ще влітку 1946 року під час жнив польські селяни спали в церкві на сіні. Після закінчення жнив, сіно було підпалене і церква обгоріла. Згодом була підірвана в 1950 р. Тепер на її місці стоїть римо-католицький костел. У Музеї Ікон в м. Сянік зберігається ікона XVIII ст. з місцевої церкви^[4]. Церква мала дерев'яну дзвіницю на захід від основної будівлі. Зараз не існує. Парафіяльний цвинтар теж повністю знищений. Збереглися тільки декілька старих лип.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][5]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	156	22	112	22
Жінки	145	23	88	34
Разом	301	45	200	56