Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Президентські вибори в Чехії 2013
вибори З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Вибори президента Чеської республіки, згідно з Конституцією Чехії в редакції закону 71/2012 Sb., Проходили у формі прямих всенародних виборів. Перший тур виборів відбувся 11 і 12 січня 2013 року. Другий тур виборів пройшов 25—26 січня. Це перші всенародні вибори президента сучасної республіки. Переможцем виборів став Мілош Земан.
Remove ads
Принципи реєстрації кандидатів
Узагальнити
Перспектива
Центральна виборча комісія, очолювана міністром внутрішніх справ, приймала номінації на пост президента до 6 листопада 2012 року. Номінувати кандидата вправі будь-який громадянин Чехії, який має право голосу. Для реєстрації кандидата, крім формальної заявки про номінацію мають бути додані додаткові документи: згода кандидата з номінацією, довідку про відкриття рахунку для виборчої кампанії, у випадку, коли кандидат номінований громадянами — підписні листи, а в разі номінації депутатами Сенату або Палати депутатів — їх список, контактні дані та підписи.
Міністерство внутрішніх справ в період до 23 листопада 2012 перевірило коректність даних, зазначених у номінаціях та додатках; у кандидатів, висунутих громадянами, проведений точний підрахунок голосів та перевірена коректність даних, зазначених у підписних листах. Кандидати, номіновані громадянами, повинні були зібрати не менше 50 тисяч дійсних підписів громадян. Кандидати ж, висунуті депутатами або сенаторами чеського парламенту — не менше 20 підписів депутатів або 10 підписів сенаторів. У зазначену дату Міністерство опублікувало рішення про реєстрацію кандидатів [Архівовано 12 квітня 2015 у Wayback Machine.] на пост президента.
За підсумками першого етапу реєстрації кандидатів із 20 поданих номінацій допущені до перевірки Міністерством лише 11 з них. Другий етап реєстрації кандидатів — перевірка підписних листів — відсіяла ще трьох претендентів на президентський пост. 13 грудня вищий адміністративний суд Чехії виніс рішення зобов'язати МВС зареєструвати кандидатом Яну Бобошикову, якій раніше було відмовлено в реєстрації.
Remove ads
Перший тур
Вибори в першому турі проходили помітно активніше, ніж минулі незадовго до них вибори в Сенат. Всі зареєстровані кандидати взяли участь у виборах, жодна кандидатура не була знята. Явка виборців склала 5 171 666 осіб, або 61,31%. Всупереч прогнозам, друге місце зайняв не екс-прем'єр Ян Фішер, а глава МЗС Чехії Карел Шварценберг.[1] Ніхто з кандидатів не набрав більше 50% голосів, і перші два кандидати, що набрали найбільшу кількість голосів, перейшли в другий тур. Чинний президент Чехії Вацлав Клаус назвав результат голосування в 1-му турі «самої великий катастрофою правих сил за посткомуністичну добу».[2]
Remove ads
Другий тур
На деяких виборчих округах була відзначена надзвичайно висока явка виборців (більше 50%) ще в перший день виборів — 25 січня.[3] Підсумкова явка склала 4 986 040 осіб, або 59,11%. Мілош Земан набрав майже 55% голосів, перемігши таким чином Карла Шварценберга з 45%. за територіальною розподілу голосів можна зробити висновок, що Шварценберг переміг у найбільших містах та агломераціях, тоді як Земан — більше в сільській місцевості та малих та середніх містах.
Абсолютна різниця між кандидатами склала близько півмільйона голосів. Карел Шварценберг привітав суперника з перемогою на виборах та побажав йому «бути президентом усіх громадян».[4] Глава держави Вацлав Клаус, коментуючи перемогу Земана, сказав, що «правда та любов здобули перемогу над брехнею та ненавистю».[5]
Кандидати
Remove ads
Президентські дебати
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads