Нагрудний знак «Винахідник СРСР»

«Винахідник СРСР» — нагрудний знак; видавався в СРСР автору (кожному співавтору) винаходу з першим авторським свідоцтвом, зареєстрованим у Державному реєстрі винаходів СРСР після 20 серпня 1973, за підтвердження факту використання винаходу в народному господарстві.

Нагрудний знак «Винахідник СРСР»
Країна	СРСР
Тип	почесний знакd і нагрудний знак
Нагородження
Засновано:	9 грудня 1974
Нагороджені:
Категорія:Нагороджені нагрудним знаком «Винахідник СРСР»  (85)
Черговість
Нагрудний знак «Винахідник СРСР» у Вікісховищі

Історія

Введений на підставі Постанови ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 20 серпня 1973 р. № 575, спільною постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР у справах винаходів та відкриттів^[ru] та Всесоюзного товариства винахідників та раціоналізаторів^[ru] від 12 грудня 1974^[1].

Нагородження та вручення

Нагрудний знак видавав Державним комітетом Ради Міністрів СРСР у справах винаходів та відкриттів або органами Всесоюзного товариства винахідників та раціоналізаторів. Вручення проводилася, як правило, на зборах та зльотах. У авторському свідоцтві (на лівому боці розвороту) робилася позначка «Нагрудний знак видано» та засвідчувалася печаткою організації, яка видала знак. Нагрудний знак «Винахідник СРСР» носиться на правому боці грудей^[2].

Нагороджені, статті про яких є у Вікіпедії: Нагороджені нагрудним знаком «Винахідник СРСР».