Винград

Вингра́д — виступна частина (приливок^[1]) на казенній частині гладкоствольних і нарізних гармат, що заряджалися з дула^[2][3].

Винград
Характеристики
Винград у Вікісховищі

Види винградів
(рисунки з «Військової енциклопедії»)

Винград звичайний

Винград з майданчиком

Винград у формі голови єдинорога

У бронзових гарматах винграду нерідко надавалися різні примхливі форми — найчастіше у вигляді шишки^[4], голови єдинорога (на єдинорогах), чи у вигляді виноградного грона, звідки, очевидно, й походить його назва^[1][2].

Основним призначенням винграда є полегшення допоміжних дій зі зброєю, наприклад, при перевезенні чи встановленні гармат на лафет^[5]. На Цар-гарматі винград відсутній, але там вищеназвані допоміжні функції виконують вісім скоб (по чотири з кожного боку) розміщених на стволі гармати^[6].

Іноді, наприклад на карронадах, винград служив гайкою для гвинта підйомного механізму вертикального наведення^[2].

Найчастіше винград робився у вигляді сполученого з шийкою тарелі казенної частини кулястого приливка, і майданчиком зверху для установки гарматного квадранта; на морських гарматах він забезпечувався наскрізним отвором (так зване «винградне вухо»^[1]) для пропуску брюка (смоленої чи білої товстої мотузки вант-тросової роботи, що служила для затримки гармати під час відкоту при пострілі)^[7][2].