Винокур Володимир Натанович

Володимир Натанович Винокур (нар. 31 березня 1948, Курськ) — радянський і російський гуморист, співак і телеведучий єврейського походження. Заслужений артист РРФСР (1984), Народний артист РРФСР (1989). Почесний громадянин Курська.^[1]

Володимир Натанович Винокур
рос. Владимир Натанович Винокур
Ім'я при народженні	Володимир Натанович Винокур
Народився	31 березня 1948(1948-03-31) (77 років) Курськ, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР  Росія
Національність	єврей
Діяльність	актор, співак, телеведучий, стендап-комік, конферансьє, пародист, театральний режисер, виробник, педагог, педагог, письменник, гуморист, радіоведучий, прозаїк, кінопродюсер
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва
Знання мов	російська
Заклад	Голосящий КіВіНd і Радіоняня[d]
Magnum opus	Q4189862?
Діти	Anastasiya Vinokurd
Нагороди
IMDb	ID 0899071
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Винокур.

Фігурант бази даних сайту "Миротворець". Формулювання - "Покушение на суверенитет и территориальную целостность Украины. Отрицание российской агрессии.Участие в актах гуманитарной агрессии против Украины.".^[2]

З 7 січня 2023 року перебуває під санкціями РНБО за антиукраїнську діяльність.^[2]

Життєпис

Народився 31 березня 1948 року в Курську.

У 1963 році Володимир Винокур вступив до Курського монтажного технікуму, який закінчив у 1967 році. Він намагався вступити до ГІТІСу, але не пройшов за конкурсом і був призваний в армію. Службу проходив у ансамблі пісні і танцю Московського військового округу в Москві. Співав у хорі, був солістом, конферансьє, набирався професійного досвіду, а паралельно виконував усі суто військові обов'язки. Разом зі своїми армійськими товаришами у складі молодіжної концертної групи давав концерти у військових госпіталях, як соліст ансамблю виступав у святкових концертах на сцені Кремлівського Палацу з'їздів.

У 1969 році, ще перебуваючи на військовій службі, Винокур знову подав документи до ГІТІСу, і на цей раз він успішно пройшов всі три тури та був зарахований на перший курс.

У 1977 році Винокур стає лауреатом Всеросійського конкурсу артистів естради. Номер «Про старшину Ковальчука», з яким він переміг на конкурсі, написав Леонід Якубович. У 1989 році Винокур створює власний театр пародій, керівником якого є і тепер. У 1997 році театр отримав статус державного.

26 листопада 1991 року був призначений радником віце-президента РРФСР у справах культури.

Громадянська позиція

В січні 2025 року долучився до ініціативи російського продюсера Ігоря Матвієнка перерахувати кошти на відновлення зруйнованих у ході бойових дій об'єктів культурної спадщини на Курщині.^[3]

Санкції

Володимир Винокур поширював наративи відповідно до кремлівської пропаганди з метою виправдання дій Росії, які підривають та загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, а також її стабільності та безпеці.^[4]

6 січня 2023 року доданий до санкційного списку України.^[5]

Нагороди, звання та премії

Нагороджений орденами «Знак Пошани», Пошани, «За заслуги перед Вітчизною» IV і III ступеня.

У 1984 році Винокур удостоєний звання Заслужений артист РРФСР, а у 1988 році йому присвоюють звання Народний артист Росії.

У 1998 році на честь 50-річчя артиста на Площі Зірок у ГЦКЗ «Росія» була закладена зірка його імені.