Висоцький. Дякуємо, що живий

Висоцький. Дякуємо, що живий (рос. Высоцкий. Спасибо, что живой) — російський фільм режисера Петра Буслова про Володимира Висоцького. Сценарій фільму написав син Володимира Висоцького Микита^[3]. Продюсер фільму — Олександр Ткаченко^[4].

Висоцький. Дякуємо, що живий
рос. Высоцкий. Спасибо, что живой
Жанр	драма
Режисер	Буслов Петро Вікторович
Продюсер	Анатолій Максимов Костянтин Ернст Міхаель Шліхт Микита Висоцький
Сценарист	Микита Висоцький
У головних ролях	Оксана Акіньшина Андрій Смоляков Іван Ургант Андрій Панін Максим Леонідов Сергій Безруков
Оператор	Ігор Грінякін
Композитор	Муратов Руслан Фаїзовичd
Звукорежисер	Володимир Літровник
Кінокомпанія	Дирекция Кино
Дистриб'ютор	Синергия (Україна)
Тривалість	132 хв.
Мова	російська
Країна	Росія
Рік	2011
Дата виходу	30 листопада 2011 (Росія) 1 грудня 2011 (Україна)
Кошторис	12 млн. $[1]
Касові збори	20 778 121 $[2]
IMDb	ID 2116974

Сюжет

Дія фільму розгортається в 1979 році, коли на одному з концертів під час гастролей в Узбекистані Висоцькому стає погано з серцем і він переживає клінічну смерть.

У ролях

• Микита Висоцький — голос Володимира Висоцького
• Оксана Акіньшина^[5] — подруга поета Тетяна Івлєва (прообраз — Оксана Афанасьєва)
• Іван Ургант— Сєва Кулагін, друг і колега Висоцького
• Андрій Смоляков — Віктор Михайлович Бехтеєв, полковник КДБ
• Максим Леонідов — Павло Леонідов, імпресаріо, близький друг і двоюрідний дядько Висоцького
• Андрій Панін — Анатолій Нефьодов, особистий лікар Висоцького
• Володимир Ільїн — полковник КДБ з Москви
• Дмитро Астрахан — Леонід Фридман, організатор концертів Висоцького в Узбекистані
• Ганна Ардова — Ізабелла Юр'євна, директор Дому культури
• Алла Покровська — Ніна Максимівна, мати Висоцького
• Сергій Шакуров — Семен Володимирович, батько Висоцького
• Марина Александрова — Людмила Абрамова, друга дружина Висоцького
• Володимир Меньшов — режисер (прообраз — Юрій Любимов)
• Володимир Большов
• Сергій Безруков — Юра, колега Володимира Висоцького^[6]

Автори фільму приховують ім'я виконувача головної ролі.

Прем'єра

Спочатку прем'єра фільму була запланована на 24 липня 2011 року і мала бути присвячена 31-й річниці від дня смерті Висоцького. Потім її перенесли на осінь 2011 року. Згодом на одному з рок-фестивалів була оголошена нова дата — 31 грудня 2011 року.^[7] 25 липня вийшов новий трейлер і була названа нова кінцева дата виходу фільму на екрани — 1 грудня 2011 року.^[8]

Критика

• Євген Гришковець, російський драматург, актор, режисер^[9]:

Найкраще, що ви можете зробити, знаючи Висоцького і люблячи його чи не знаючи його зовсім, — не ходити і не дивитись цей фільм, не витрачати свій час і душевні сили, не піддаватися ганебній допитливості, щоб не гніватися потім на побачене і, тим більше, щоб не відчувати сорому, як я відчуваю сьогодні. Також не потрібно віддавати чесно зароблені гроші тим, хто робить таке кіно. Ці люди не повинні займатися кінематографом. І без того наша культура переживає відчайдушні часи, ще й на додаток такі люди завдають удару і по культурному надбанню, яким Висоцький безперечно є…

• Російський кінокритик Максим Ейдіс ловить творців фільму на співанні дифірамбів в адресу КДБ^[10]:

  Висоцький тут — персонаж другорядний, а головний герой фільму зовсім не він. Головний герой — полковник держбезпеки Віктор Михайлович… Що ж стосується «Висоцького», то він знімався на замовлення «Дирекції кіно Першого каналу», щоденно рекламується по ТБ і два тижні тому був представлений на закритому показі російському прем'єр-міністра, теж полковника держбезпеки. Одержав його схвалення та виходить на екрани за чотири дні до виборів.

Заборона в Україні

Фільм заборонений в Україні через присутність у ньому актора-українофоба Сергія Безрукова. Також у фільмі є радянська пропаганда.