Височанська Марія Олегівна

Марі́я Оле́гівна Височа́нська (нар. 10 вересня 2002, Львів) — українська гімнастка. Фіналістка Олімпійських ігор в Токіо-2020 та Парижі -2024 ^[1]Бронзова призерка чемпіонату світу, чемпіонка Європи у групових вправах. Майстер спорту міжнародного класу . Від 2021 року — капітан національної збірної команди України з художньої гімнастики у групових вправах.

Марія Височанська Височанська Марія Олегівна
Загальна інформація
Громадянство	Україна
Народження	10 вересня 2002(2002-09-10) (23 роки) Львів
Зріст	175 ;см
Спорт
Країна	Україна
Вид спорту	Художня гімнастика
Спортивне звання	Майстер спорту України міжнародного класу
Завершення виступів	10 серпня 2024
Нагороди Медаль Медаль «За працю і звитягу» Спортивні медалі Представник  Україна Художня гімнастика Чемпіонат світу Бронза Валенсія 2023 Вправа з 3 стрічками та 2 м'ячами Чемпіонат Європи Золото Київ 2020 Команда Золото Київ 2020 Вправа з 5 м'ячами Срібло Київ 2020 Вправа з 3 обручами та 4 булавами Срібло Баку 2023 Команда Бронза Київ 2020 Групове багатоборство Бронза Будапешт 2024 Вправа з 3 стрічками та 2 м'ячами

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Височанська.

Біографія

Мати — велика шанувальниця художньої гімнастики та гімнастка в минулому, яка відвела Марію до спортивної секції. Батько — Височанський Олег Ярославович — легендарний військовослужбовець та захисник Донецького аеропорту, який під час бою за Донецький аеропорт одним з останніх вийшов з аеропорту через важке поранення голови.^[2] Перемоги у спорті Марія присвячує батькові.^[3]

Кар'єра

Почала займатися художньою гімнастикою у спортивному клубі «Nika» у Львові, перші тренери — Руда Ірина Євгенівна та Яковенко Людмила Володимирівна.^[4] У збірній України з 2016 року.

На чемпіонаті Києва 2016 року виграла дві золоті медалі: в багатоборстві серед гімнасток 2002 року народження та у складі юніорської збірної України у групових вправах. На командному чемпіонаті України виграла бронзову нагороду в багатоборстві серед КМС та срібну медаль у багатоборстві в складі юніорської збірної України у групових вправах.

З 2017 року виступала у складі юніорської збірної України у групових вправах.

З 2018 року у складі дорослої збірної України.

2019

На чемпіонаті світу разом Анастасією Возняк, Валерією Юзьвяк, Діаною Мижерицькою та Аліною Бихно посіла дев'яте місце в груповій першості, що дозволило здобути олімпійську ліцензію на Олімпійські ігри в Токіо.

2020

На чемпіонаті Європи, що відбувався в столиці України — Києві, , разом з Анастасією Возняк, Валерією Юзьвяк, Маріолою Боднарчук та Діаною Баєвою виграла вправу з п'ятьма м'ячами, срібло у вправі з трьома обручами та чотирма булавами та бронзу у груповому багатоборстві, а разом з юніорками Поліною Карікою, Каріною Сидорак та Меланією Тур здобули перемогу у командному заліку.

2021

За три місяці до Олімпійських ігор в Токіо отримала важку травму гомілки. Під час операції вставлено штир. Лікарі прогнозували тривалу реабілітацію, однак, за два тижні повернулась до тренувань.^[5]

2024

10 серпня 2024 року вдруге взяла участь у Олімпійських іграх (в Парижі) у кваліфікації групового багатоборства з художньої гімнастики.^[6]

Результати на турнірах

Рік	Змагання	Команда	ГП	5	3 + 4
2019	Чемпіонат світу		9	8
2020	Гран-прі. "Кубок Дерюгіної". Київ		1 !	1 !	1 !
	Чемпіонат України[7]		1 !
	Чемпіонат Європи	1 !	3 !	1 !	2 !
2021	Кубок України. Дніпро[8]		1 !	1 !	1 !
	Кубок світу. Ташкент		6	5	5
	Кубок світу. Баку		5	7	4
	Гран-прі. Тель-Авів[9]		2 !	2 !	2 !
	Олімпійські ігри		7
	Чемпіонат світу	4	8
		Команда	ГП	5	3 + 2
2023	Гран-прі. Miss Valentine[10]		1 !	1 !	1 !
	Гран-прі. Марбелья		2 !	2 !	2 !
	Кубок світу. Афіни		5	4	8
	Кубок світу. Баку		4	3 !	7
	Чемпіонат Європи	2 !	4
	Чемпіонат світу	6	5	7	3 !
	Кубок України		1 !
2024	Кубок світу. Софія		10	7
	Кубок світу. Баку		7	5	7
	Чемпіонат Європи	8	6	5	3 !
	Кубок світу. Мілан		8		3 !
	Кубок виклику. Клуж-Напока		7	7	3 !
	Олімпійські ігри		7

Державні нагороди

• Медаль «За працю і звитягу» (8 березня 2021) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, зразкове виконання службового обов'язку та багаторічну сумлінну працю^[11]