Вихор

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вихор (значення).

Ви́хор — атмосферне утворення з обертальним рухом повітря навколо певної осі, рвучкий круговий рух вітру (циклон, смерч, торнадо, тромб). У вихорі швидкість течії найбільша поблизу осі вихору і зменшується обернено пропорційно відстані від неї. Завихрення дуже високе в навколоосевій області і майже нульове в решті частині вихору. Вихор що рухається — несе в собі деяку енергію і масу. У стаціонарному вихорі лінії струму замкнуті. У вихрах рухомих або в тих, що розвиваються — лінії струму, зазвичай, утворюють спіралі.

Вихор, утворений крилом літака, сфотографований за допомогою кольорового диму.

Вихор

Вихор клав на землю збіжжя, ломав гілляки дерев, свистів вербовим пруттям біля оборога (Фр., IV, 1950, 337)

Вихор у воді називається виром.

Див. також

• Про вихор в українській міфології, див. Вихор (міфологія).

Посилання

• Вихор // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.