Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Вишеньки (Бориспільський район)

село в Київській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Вишеньки (Бориспільський район)map
Remove ads

Ви́шеньки село в Україні, у Золочівській сільській громаді Бориспільського району Київської області. Населення становить 3516 осіб.

Коротка інформація село Вишеньки, Основні дані ...
Remove ads

Археологічні пам'ятки та історія

Узагальнити
Перспектива

Біля села Вишеньки, на піщаній дюні в заплаві лівого берега Дніпра знаходиться археологічна пам'ятка зарубинецької культури. Могильник (2 ст. до н. е.) відомий з часів В.Хвойки, але розкопаний у 80-ті рр. 20 ст. Відкрито 62 поховання з обрядовим місцем кремації небіжчика осторонь. Розрізняються 4 типи поховань: ямні, які складали майже половину всіх поховань, урнові, ямно-урнові і кенотафи. В похованнях багато чорнолощеного і кухонного посуду та фібул, іноді траплялися залишки намиста та деякі знаряддя праці. Пам'ятка — важливе джерело для вивчення уявлень, вірувань та способу життя населенняя Середнього Подніпров'я на рубежі старої й нової ер. Крім зарубинецьких поховань, знайдені об'єкти бронзової доби, милоградської культури та київської культури.

Місцевість, де розкинулось село, вперше згадується в літописі під 1101 роком, коли брати Святославичі Святополк, Володимир i Олег уклали мир з половцями неподалік у Салкові (нині Проців).

У 1501 році великий князь литовський пожалував Вишеньки товмачу Берендею. Через півстоліття село за 120 кіп литовських грошей було продане київському війту Семену Мелешкевичу, який у 1562 році подарував Вишеньківський маєток разом з селянами Києво-Печерській лаврі.[1]

За Гетьманщини Вишеньки входили до складу Бориспільської сотні Київського полку.

За описом Київського намісництва 1781 року у Вишеньках було 117 хат. За описом 1787 року в селі проживало 504 «казених людей» і козаків.[2]

Є на мапі 1787 року[3]

В 1925 році у селі створено комуну «Вишня», в 1929 році артіль ім. Шевченка, в 1930 р. артіль ім. Петровського. Зі слів старожилів села в 1933 році там налічувалось 205 дворів, у яких жило 825 осіб. Це не підтверджують дані перепису 1926 року, за якими село мало 948 дворів і 4201 особу населення[4].

В 1932—1933 роках з села Вишеньки виконавцями політики Голодомору спочатку були вивезені всі зернові і продовольчі фонди колективних господарств, а потім — всі продовольчі запаси селян незалежно від того, були вони колгоспниками, чи ні. Внаслідок спланованого голоду значна частина жителів села загинула голодною смертю.[5]

У 2020 році разом с селами Петропавлівське та Гнідин утворено спільну Золочівську сільську громаду за назвою однойменної річки.

Remove ads

Освіта

У селі знаходиться Zoloche International School, міжнародна школа.

Видатні уродженці

  • Видиборець Станіслав Володимирович (1957—2023) — вчений-гематолог. Доктор медичних наук; професор.
  • Кармаза Олександра Олександрівна (* 8 листопада 1972) — український науковець-правник, доктор юридичних наук, професор, член Центральної виборчої комісії.
  • Некрашевич Іван Георгійович, (1742 -?р.р.)Український поет і проповідник.
  • Остролуцька Антоніна Михайлівна — українська письменниця.
  • Ромась Микола Іванович (*9 серпня 1943 — †19 грудня 2009) — український гідрогеолог, доктор географічних наук, старший науковий співробітник Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
  • Чепурко Петро Терентійович (14 червня 1926 — 15 липня 1980). Під час Німецько-радянської війни потрапив до концтабору в Австрії. У таборі він зустрівся зі своїм односельцем дідом Кошкою, який допоміг йому втекти. Під час втечі він зустрів червоних. Петро був без документів і тому потрапив до штрафбату. Повернувшись у село, працював продавцем у єдиному магазині, а потім став головою кооперації.(?)
  • Олександр Олександрович Косовець (20 липня 1951, с. Вишеньки, Бориспільського району Київської області) — багатолітній директор Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського (займав посаду понад 30 років — перше місце за часом керування обсерваторією), почесний працівник гідрометслужби України (2000), член колегії Держкомгідромету України (1992—2000), голова робочої групи з моніторингу забруднення природного середовища Міждержавної ради з гідрометеорології країн СНД (1992—2014), член Вченої Ради Українського географічного товариства (з 2000 р.).

Інші постаті

У селі поховано лауреата Шевченківської премії Петра Жура та його дружину.

Світлини

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads